Чим буде займатись міліція в рік президентської гонки, як багато злочинців вже схоплено за руку, і де крадуть найбільше — про це розповів газеті «Рівне вечірнє» міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
— Пане Юрію, ви останні два місяці активно їздите регіонами, зустрічаєтесь з підлеглими. Це перевірка їх роботи, чи ще й нові завдання для них? Ю.Л.: Цей рік — рік президентських виборів. Пройдуть вибори — влада в країні може змінитися, і багатьом чиновникам доведеться злізти з нагрітих крісел. Тому дехто з нинішнього високопосадового керівництва вважає цей рік останнім «дембельским акордом» і розраховує, що поки в Україні триває галаслива «війна» політиків, можна тихенько зайнятись мародерством бюджетних коштів в необмежених розмірах. Саме тому я зібрав начальників управлінь по боротьбі з організованою злочинністю і я поставив перед ними чітку задачу — зірвати цей «дембельський акорд» і не дати чиновникам накрасти і втекти з повними кишенями. Міліція знаходиться поза політикою, і її завдання — ловити таких нечистих на руку чиновників незалежно від того, хто сьогодні знаходиться при владі, і хто прийде до неї завтра. За скоєні злочини мають відповідати всі ворюги — незалежно від їхнього політичного вбрання. — Підозрюю, що спокуса вкрасти наостанок таки дуже велика? Ю.Л.: Ми вже виявили факти мільйонних розкрадань фактично по всій території України. Мова йде в першу чергу про посадовців державних адміністрацій — районних та обласних, а також про чиновників різних бюджетних організацій на кшталт автодору, залізниці, лісного господарства, управління охорони здоров’я тощо. Статистика говорить сама за себе: якщо тільки за січень-лютий міліція викрила в сфері економіки понад 9 тис. злочинів, то серед них зловживань у бюджетному секторі — понад 1600. Тобто, сьогодні майже кожен шостий злочин в економіці — це банальна крадіжка коштів з державної кишені. А розміри шкоди від такої діяльності немаленькі: тільки за два місяці цього року працівники міліції задокументували 1349 злочинів в економіці, з яких збитки становлять понад 100 тис. гривень та 267 злочинів зі збитками понад мільйон гривень по кожному. Загалом, мова йде про збитки в розмірі понад 400 млн. гривень! — Що ж крадуть і як? Ю.Л.: Способів багато: тут і незаконне відшкодування податку на додану вартість, і порушення під час закупівлі товарів за державні гроші на тендерах — особливо, коли закупівля проводиться за завищенними цінами. Є також і невиконання соціальних програм, і ухиляння від сплати до бюджету, пенсійного фонду, плати за оренду державного майна, і так звана «благодійна допомога», коли насправді ніякою благодійностю там і не пахне — гроші йдуть на певні рахунки, а потім кладуться у власну кишеню. Ви знаєте з історії, як поводилась французська еліта часів короля Людовика XV? Було таке гасло: «Після нас — хоч потоп!». Так от — деякі чиновники на Західній Україні у нас теж поводяться так, що після них все залишається, як після потопу. Наразі, нагло розтягуються гроші, які виділялись з державного бюджету на будівництво і ремонт мостів, дамб, об’єктів, що постраждали від повені. Розрахунок їх простий: «Навіщо щось будувати чи ремонтувати, якщо сьогодні ці гроші можна покласти до власної кишені, а завтра прийде нова повінь, новий потоп, який «змиє» так і не побудований міст?». Тому коли працівники міліції починають перевіряти документи про використання грошей, що виділялись на подолання наслідків повені, іноді виявляється: на паперах міст є, і гроші на нього витрачені, а насправді — його немає! Сотні мільйонів гривень державної допомоги на подолання наслідків повені були списані актами, і начебто пішли на відбудову лікарень, шкіл, будівництво мостів, але фактично — їх немає. Це зафіксовано міліцією і незалежною експертизою, і порушені кримінальні справи. Я пам’ятаю, як тяжко знаходив уряд кошти на ліквідацію наслідків повені, і як керівництво Закарпатської області благало на засіданні Ради нацбезпеки і оборони про державну допомогу. Виходить, це були просто слова для викачування ще більших грошей, щоб потім їх просто вкрасти! Поки прості українці борються з кризою і її наслідками, а у Києві йдуть політичні баталії, на місцях чиновники нагло залазять в державну кишеню і тягнуть наші ж з вами гроші. — Але ж це тільки на самих нижніх щаблях влади… Ю.Л.: Я більш ніж впевнений, що голови сільрад, які заробляють на крадіжках з держбюджету величезні кошти, діляться з тими, хто їх підтримував на виборах, а керівники райдержадміністрації, які крадуть, беруть «в долю» тих, хто їх призначав на ці посади. Риба гниє з голови. Я вже називав цю цифру: тільки за минулий рік у районних та обласних адміністраціях було виявлено 150 хабарників. — А таке нахабне розкрадання бюджетних коштів — тільки на Закарпатті? Ю.Л.: Ні, ось є приклад з іншого краю держави — у Харківській області відремонтували лікарню і здали в експлуатацію хірургічне відділення. Щоправда, відремонтували тільки на папері. Тому що насправді приміщення не те що не штукатурили, воно стоїть майже повністью зруйноване. Натомість, у високопосадовця, який був причетний до використання цих грошей, у парковій зоні з’явився триповерховий особняк… — Як же ви збираєтесь ловити таких «спритників»? Ю.Л.: Міліція буде працювати в трьох напрямках. Перший: ми будемо перевіряти акти виконання робіт, які фінансувалися за бюджетні минулого року, а саме — коли будувалися і ремонтувалися будинки, школи, дитсадки, мости і чи дійсно вони побудовані, чи не є вони «повітряними замками». Друге завдання: протидія конвертаційним центрам. Ми будемо з’ясовувати, скільки посадовців з бюджетних організацій причетні до цього. І трете: протидія хабарництву на всіх щаблях державної влади. Чиновники всіх рангів думають, що це останній рік, коли можна тихенько поцупити те, що погано лежить. Попереджаю: бюджетні кошти — це не та річ, яка погано лежить. Контроль буде суворий. Підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю зорієнтовані на тотальну перевірку використання бюджетних коштів, і жодному чиновнику заробити на «дембель» міліція не дозволить.
