Найчастіше з Криму як гостинці курортники привозять вина, запашний мед, ялтинську цибулю й ікру. Усі ці продукти заповзятливі аферисти давно навчилися майстерно підробляти.
Горе-цибуля Ялтинська цибуля, мабуть, стала такою ж візитною карткою Криму, як і Ластівчине гніздо. Привезти додому в’язку гарної цибулі радий будь-хто, тим більше що купити її не складно — продається й вздовж траси на східному березі Криму, і на місцевих ринках. Ціни, щоправда, кусаються. Буває образливо, коли дорогий делікатес гірчить і забруднює пальці фіолетовою фарбою. Під виглядом ялтинської цибулі, яка росте тільки в Оползневому (на захід від Алупки, Велика Ялта), Пушкіно й Малому Маяку (Велика Алушта), а також Запрудному (між Ялтою й Алуштою, по трасі вище від Малого Маяка), вам можуть продати схожий на неї голландський гібрид «брусквік» або сорт «веселка». При цьому відрізнити «ялтинця» від «самозванця» на око не зможе навіть професіонал — колір той же, цибулина така ж приплющена. Пенсіонерка Ніна Пшенична вирощує ялтинську цибулю в себе на городі, радить «на око» її не вибирати. «Краще розріжте одну цибулину і подивіться на часточки — справжня ялтинська цибуля дуже соковита, часточки товсті, рожевуваті. Потім розжуйте шматочок, він не повинен гірчити, плакати від нього не хочеться, — розповідає фермерка. — За зовнішнім виглядом цибулини повинні бути невеликими і не обов’язково як з картинки. Ялтинську я вже 20 років вирощую і можу сказати, що вона в останні роки вже не така солодка й гарна. Інші сорти фіолетової цибулі і крупніші, й апетитніше виглядають. Але це не справжня ялтинська цибуля». Варто також пам’ятати, що ялтинська цибуля зберігається гірше за своїх ріпчастих побратимів, тому в травні — на початку червня замість ялтинця ви, скоріше за все, купите в кращому разі вирощений у степу гібрид, а в гіршому — звичайну цибулю, яку поливали розчином чорнила. Молоду ялтинську цибулю, за словами Пшеничної, можна буде купити ближче до липня.
Обман медовий А ще вздовж траси на стелажах майже цілий рік стоять симпатичні скляні баночки з медом. Найдешевший — соняшниковий. Найдорожчий — лісовій і лавандовий — лавандових полів у Криму вже майже не залишилося. Найпоширеніший сорт кримського меду — різнотрав’я, бджоли збирають нектар із шавлії, синця, вероніки дубровної. Однак під виглядом різнотравного і рідкісного лавандового вам можуть запропонувати дешевий соняшниковий з ароматизатором. З огляду на те, що залізти в банку з медом покупцям не дають, обирати солодкий сувенір доведеться за зовнішнім виглядом. Багато віддають перевагу рідкому меду, думаючи, що він свіжий, і роблять помилку — продавці спеціально розтоплюють його, щоб мав товарний вигляд. Але мед від цього втрачає всі свої цілющі властивості. Власник найбільшої в Україні пасіки, кримчанин В’ячеслав Савін, поділився секретом: нормальний мед через 3-6 місяців загустіває, і це не означає, що тепер його не можна їсти. «Ввесь мед, що зараз продається, повинен бути кристалізованим, загуслим, не кристалізується тільки мед білої акації», — пояснює він. Крім розтопленого меду, вам можуть підсунути соняшниковий мед замість квіткового: капають у баночку дві-три краплі ароматизатора і продають його як лавандовий, гречаний і навіть глодовий. Покупців, котрі беруть мед трилітровими банками, підстерігає ще одна небезпека — половина тари може бути наповнена патокою.
Кому ікорка заморська? З желатину... У потягах сполученням «Київ — Сімферополь» на під’їзді до Джанкоя до вас у купе можуть наскочити місцеві жителі з пропозицією купити червону або чорну ікорку дуже дешево. Продавці запевняють: мовляв, продукт натуральний, з Азовського моря, прямо з бочки, а дешевизну пояснюють тим, що так моряки «лівачать». Насправді бочка стоїть не на палубі рибальського сейнера, а в підсобці в заповзятливого ділка. Під виглядом червоної і чорної ікри покупцям втюхують желатинові кульки зі смаковою добавкою. «Береш агар (морські водорості, аналог желатину), кидаєш у гарячу воду. Виходить щось на зразок холодця. Потім робиш з нього ікринки, ось і все», — ділиться «рецептом» кримчанин. Відрізнити ж справжню ікру від агарової легко на смак — справжні ікринки при натисканні лопаються, з них витікає рідкий вміст. А підроблені — однорідні за структурою.
Не «чорний доктор», а шайтан зі спиртом Купити влітку в Криму вино на розлив дуже просто. На кожнім кроці стоять столики, а на них — п’ятилітрові пластикові каністри з домашнім напоєм. Сорти — найрізноманітніші, окрім рідкісного червоного десертного «Чорного доктора», продають «Чорного лікаря» і навіть «Чорного шайтана» на рожевих пелюстках. «Аромат пелюстків і шоколаду додаю, щоб бодягою не смерділо, — поділився секретом продавець домашніх вин, ялтинець Айдер. — Хімію — щоб не грало, а міцність підвищується просто — аптечним спиртом. Дешево і сердито, тільки продати треба швидше, інакше скисне». Окрім домашніх вин, які ми усвідомлено купуємо на свій страх і ризик, зараз повсюдно продаються на розлив вина відомих марок. Це, як правило, недорогі, ординарні вина. Але часто і замість них покупцям «штовхають» порошковий фальсифікат. Президент Асоціації сомельє України Дмитро Сидоренко пояснив — фірмове вино на розлив не продається: «Якщо вам його намагаються продати «із землі» — якість у вина низька. Я впевнений, що це водно-спиртова суміш з хімічними добавками. Тому що якісне вино під спекотним сонцем, на пляж і на набережну продавати не повезуть — воно вже до вечора буде придатне тільки на оцет!». Працівник одного з винзаводів Криму розповів, що купити колекційне вино на розлив не можна: у пляшці воно «заспокоюється», що сприяє збереженню букета, отриманого в результаті витримки, а в бочці завжди багато різних ферментів, які не зупиняють процес шумування. Інакше виходить кисляк. Крім того, продавати свою продукцію в пластикових пляшках імениті винзаводи не стануть. Надійною ознакою «порошковості» вина може стати той факт, чи має фірма-виробник власний виноградник. Чи купувати вино кустарного виробництва, кожен для себе вирішує сам, але будьте впевнені, що справжній «Чорний доктор», «Сьоме небо Голіцина» і «Мадеру» у домашніх умовах не зробиш, а на подарунок вино краще брати у фірмовому магазині.
Отрута на травах: здешевлюють і подрібнюють Ще один чудовий і недорогий кримський сувенір — лікарські трави. Той, хто в них не розбирається, але поважає таку модну нині фітотерапію, може купити готові трав’яні збори в мішечках — під голову, щоб солодко спати, у пакетах — щоб заварювати чаї, у вигляді ароматичних витяжок — щоб робити масажі і приймати ванни. Для зміцнення нервів вам запропонують чай із троянди, м’яти, лаванди і шавлії, від застуди порадять заварити шипшину з лікарськими рослинами. За словами продавців, за допомогою травички можна вилікувати все, включаючи радикуліт і безплідність, а шкоди від чаїв ніякого. А от експерти радять бути пильними, адже відвари з деяких рослин підвищують або знижують тиск, впливають на потенцію, згортуваність крові і навіть можуть спровокувати викидень. Тому фахівці рекомендують купувати фіточаї у фірмових магазинах і керуючись порадами лікарів. Доцент кафедри народної і нетрадиційної медицини Кримського медуніверситету, кандидат медичних наук Лариса Слобожан не рекомендує купувати трав’яні збори вартістю дешевше 30 грн. за 100 г. «Високоякісний чай повинен коштувати вдвічі дорожче. Його упаковують у паперовий мішечок або целюлозу. У пластиковому пакеті трави зберігати не можна, — пояснює спеціаліст. — Зверніть увагу, як вони нарізані, треба, щоб не дуже крупно, але і не дуже дрібно — подрібнені в порошок трави при зберіганні втрачають корисні властивості. До того ж, подрібнювати потрібно безпосередньо перед застосуванням, а заварювати не одну столову ложку на 250 мл води, а чайну — на півлітра». Варто, крім того, звернути увагу на склад чаю. Він не повинен складатися суцільно з ефіроолійних рослин: чебрецю, шавлії, полину й лаванди. «Ефірні олії подразнюють печінку й нирки, — говорить Слобожан. — Від чаю з липою може відкритися кровотеча, а м’ята розслаблює мускулатуру кишечнику, від неї будуть запори і не буде ерекції. Ще на ерекцію погано впливає чай на звіробої. Чоловіків треба напувати чаєм з троянд і вівса молочно-воскової стиглості. Щоб були кінські сили!». Подушечки з ароматними травами, на думку Лариси Слобожан, можна використовувати тільки як засіб для опосередкованої психотерапії, зміцнити здоров’я вони не допоможуть. Благо, і нанюхатися до смерті ялівцем не можна.
