– Кожен повинен сам прийти і запропонувати свою якусь допомогу! – каже Вірус.
Обидвоє не уявляли себе інакше, тому свої сумки зібрали заздалегідь та, не задумуючись, поповнили лави оборонців рідної України.
– Мотивація – бут корисним на війні! Ми тому і йшли, це була першочергова задача – опинитися в бойовій бригаді, – згадують чоловіки.
Андрій Вірус та Ілля Хук стали військовослужбовцями роти охорони 5 відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де забезпечували охорону важливих об’єктів. Однак, всидіти на місці вони не могли, адже хотіли приносити більше користі державі. І вже через чотири місяці чоловіки таки були переведені до новосформованого бойового батальйону, де все було з «нуля».
Так почався новий етап життя наших Героїв – уже тепер бойових медиків. Кожен з них розумів, що здобутий тут досвід, там допоможе не просто вижити, але і по-максимуму виконати свою роботу – врятувати життя побратимів. Тривалі підготовки, різноманітні курси – знань та вмінь забагато не буває.
– А чого боятися ТЦКСП? І я не згоден, що в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, служать лише ухилянти чи хтось, хто хоче заховатися. Багато з тих, хто працював в ТЦКСП, тепер на війні, – так Андрій говорить про побратимів зі свого ТЦКСП. – І ми з ними тут зустрічаємося…
Нині вони в лавах 117 ОМ бригади майже рік на найгарячіших напрямках нашої неоголошеної війни, де подекуди понад титанічні зусилля виривають з лап смерті життя наших Захисників.
– Ми пишаємося нашими Героями! – повідомляє Рівненський обласний ТЦК та СП.
