Яка ситуація із забезпеченням учнів області підручниками, а шкіл — вчителями, чи поліпшуються умови навчання школярів та вихованців дитсадків — у розмові з начальником обласного управління освіти Григорієм Таргонським.
— Що нового чекає на школярів у цьому навчальному році? — З другого класу вводиться курс "Сходинки до інформатики". Вивчення іноземної мови починається з першого класу. А в п'ятому запроваджується вивчення другої іноземної мови. Але передбачається перехідний період. Скажімо, у п'ятому класі в першому семестрі з другої іноземної мови не обов'язково ставити оцінки. Це для того, щоб перехід був м'якшим для дітей та вчителів, щоб процес адаптації до нових стандартів освіти був безболісним. — Чи є в школах уже підручники для вивчення нових предметів? І яка ситуація із забезпеченням ними загалом? — Якраз через те, що в другому і п'ятому класах вводять нові предмети, Міністерство освіти видрукувало всі необхідні підручники і вже доставило їх у школи. Тож для других і п'ятих класів є підручники з усіх предметів. Решта класів будуть користуватися торішніми підручниками. А в наступному році нові підручники будуть передбачені, скоріше за все, для третього і шостого класів. Бо вони будуть вчитися за новими програмами. — Новий предмет "Сходинки до інформатики", напевно, передбачає ознайомлення з комп'ютером. Яка ситуація із забезпеченням ними шкіл? — Школи 1-3 ступенів всі забезпечені комп'ютерною технікою. У початкових школах досі були з цим проблеми, але ми їх вирішили. І вчителі пройшли підготовку для викладання цього курсу. Щодо забезпеченості шкіл комп'ютерами, то в середньому в області на один шкільний комп'ютер припадає 17 учнів. Цього достатньо, щоб виконувати навчальну програму. Щоправда, шкільна комп'ютерна техніка хоч і не зовсім застаріла, але потребує оновлення. — Оскільки вводиться вивчення другої іноземної мови, чи вистачає вчителів? І які мови вивчатимуть як другу іноземну школярі Рівненщини? — З кадрами проблем немає. Однією з двох іноземних обов'язково є англійська. Інша — за вибором учнів, батьків, педколективів. Їх заздалегідь опитали для цього. Найбільше п'ятикласників області вивчатимуть як другу іноземну — німецьку мову. Далі йде французька. Є також польська та італійська. — Яка ситуація з оновленням матеріально-технічної бази шкіл? — За останні роки значно оновлено матеріально-технічну базу шкіл. Нині активно впроваджується програмне технічне забезпечення, використання у навчанні комп'ютерної, мультимедійної техніки. Загалом цього року на ремонти шкіл, підготовку їх до навчання ми витратили понад 33 мільйони гривень. Днями також вручили навчальним закладам 35 нових шкільних автобусів. — Чи багато в області шкіл, до яких учні вимушені добиратись попутним транспортом? — Підвезення школярів на навчання забезпечено у 92% шкіл, де є така потреба. Учнів довозять до віддалених шкіл найманим транспортом чи попутними рейсовими автобусами. Відповідно, за це платить держава. Але шкільний автобус — це суттєво краще і зручніше. Нині Рівненщині ще потрібно 80 шкільних автобусів. За два останніх роки ми отримали їх 65. А до 2015 року всі школи, які цього потребують, мають бути забезпечені шкільними автобусами. — Чи досі на Рівненщині є школи, в яких навчаються у другу зміну? — Торік була 91 школа з двозмінним навчанням. Цього року 38 з них, а також чимало класів в окремих школах, переводимо на однозмінне навчання. Проте кількість дітей щороку збільшується. І тому до шкіл потрібно добудовувати окремі корпуси, робити прибудови чи будувати нові заклади, щоб перевести їх на однозмінне навчання. Будемо сподіватися на підтримку держави у цьому питанні. Нам вдалося за останні роки побудувати більше десятка шкіл. Наприклад, в селі Познань Рокитнівського району було двозмінне навчання — держава виділила 30 мільйонів гривень і за три місяці збудовано нову школу. Школярі тепер тут навчаються в одну зміну. Десь, щоб це стало можливим, продовжується будівництво, десь під школи віддають приміщення колишніх клубів, колгоспних контор тощо. — Скільки цього року збудовано нових шкіл? — Завершується будівництво школи у селі Корчин Костопільського району. Відкрити цього року нові школи плануємо у селах Калинівка і Новобогданівка Корецького району. Продовжується зведення другої черги Глиннівської школи у Рокитнівському районі, і цього року буде введено в експлуатацію приміщення нової їдальні і спортзалу. — Як вирішується проблема із забезпеченням дошкільнят місцями у дитсадках? — В області цього року створено 1728 місць. Для цього відкриваємо додаткові групи в приміщеннях дитсадків, реконструюємо і капітально ремонтуємо їх, створюємо дитсадки з короткотривалим перебуванням дітей, повертаємо в систему дошкільної освіти приміщення, які колись були призначені для дитсадків, але використовувалися для іншого. Також створюємо навчально-виховні комплекси "школа-садок". Приміром, у південних районах області дітей народжується менше, відповідно, у школах вивільняються кімнати, тож є можливість у них створити групи для дошкільнят. Окрім цього, у Березному відкрито новий дитячий садок на 110 місць. Але досі наповненість дитсадків у нас висока і становить 126 дітей на 100 місць. Найгірша ситуація із цим у Рівному та Дубні. — Чи залишилися в області аварійні школи та дитсадки? — Таких немає. Є лише 14 їхніх окремих приміщень, які мають незадовільний технічний стан. Ми їх ремонтуємо в міру надходження коштів. У тих, перебування в яких не становить загрози для життя і здоров'я дітей, проводиться навчання. — Яка нині ситуація із забезпеченням шкіл кадрами? Є така інформація, що половина вчителів області мають стаж роботи понад 20 років. Це означає, що молодь не хоче йти працювати в освіту? — Плинності кадрів такої, як в період економічних криз, нині нема. Тобто хтось виходить на заслужений відпочинок і його місце займає інша людина. Більше того, ми цього року виходимо на той рівень, що у нас в усіх навчальних закладах усі предмети викладають дипломовані спеціалісти. Це стосується навіть віддалених сіл. Щодо того, що молодь, буцімто, не хоче йти в освіту, то це не так. Просто пенсіонери не хочуть залишати свої робочі місця. — Як нині оплачується робота вчителя? — Середня зарплата вчителя — 2000-2100 гривень. У молодого спеціаліста оклад — 1769 гривень. — У школах і дитсадках області досі основні працівники — жінки. Тож у нас переважає жіноче виховання? — Чоловіки у школах є, але, звичайно, жінок значно більше. Так було традиційно і залишається надалі. Але це нормальне явище. — Чи й надалі ремонти у навчальних закладах, забезпечення літературою та приладдям лежатимуть на плечах батьків? — Цього року понад 33 мільйони гривень з місцевих бюджетів витратили на підготовку шкіл до навчального року. Але не обходиться і без батьківських грошей — цього року їх залучили понад 1 мільйон 500 тисяч гривень. Переважно кошти батьки збирають на те, щоб покращити умови навчання дітей: ремонтують класи, міняють штори, купують телевізори тощо. — Чи обов'язковою цього року буде шкільна форма? — Шкільна рада приймає рішення, чи носити учням форму. Погоджує його з батьківським комітетом, з батьківською громадою. Ми лише рекомендуємо носити форму.
