Часи нині такі, що не знаєш кого слухати. З одного боку, нам вже який місяць оптимістично обіцяють потужний контрнаступ українських військ проти агресора. З іншого — періодичні звуки вибухів за вікном якось не дають до кінця у це повірити. Ну а про нашу неминучу перемогу можна говорити скільки завгодно — подібні розмови цю перемогу навряд чи наближають.
Добре, коли не відсувають її на невизначений час. Вірити президенту теж якось не виходить — щораз згадуєш про торішні шашлики. Кого слухати, на кого сподіватися? Як на мене, слухати слід американців. А вони, як нам оптимістично повідомили, знову відкрили своє посольство у Києві. Про те, що відкрите посольство так і стоїть відкритим, а практично всі дипломати за винятком чергових охоронців досі знаходяться у Львові, говорити якось не прийнято. Але це офіційні американці. Неофіційні, ті самі, які у лютому минулого року згорнули всю діяльність в Україні, потроху повертаються. Не самі, звісно, а в особі найнятих ними українських працівників. Саме вони нині забезпечують діяльність в Україні мережі фаст-фудів Макдональдс. Згаданий Макдональдс дуже довго вагався, не наважуючись повертатися в Україну, хоча конкуренти вже працювали на повну. Коли ж Макдональдс нарешті повернувся, це викликало у нас величезний ентузіазм. У мене теж, хоча я не їм отих їхніх бутербродів. Для мене Макдональдс — це не місце, де можна смачно попоїсти — є місця набагато кращі й дешевші. Мені ця контора видається індикатором нашої інтегрованості до цивілізованого світу. Саме тому я заздрив полякам минулого літа — там Макдональдси працювали як зазвичай, а у нас були закриті. Тепер не те — тепер ми знову можемо піти до Макдональдса, якщо немає повітряної тривоги. Тут американська мережа залишається ортодоксальною — після перших же звуків сирени вони припиняють працювати і організовано йдуть до укриття під здивовані погляди перехожих та інших торговців, які на ці тривоги вже давно не зважають. Все це підказало мені спосіб дізнаватися про дійсний стан справ на війні. Задля цього я не слухаю і не дивлюсь новини «марафону», а рушаю до найближчого Макдональдса. Якщо він не зачинився, значить, все нормально, страшної небезпеки немає! Хочеться вірити у цей Макдональдс! Вірити в те, що його ресторани вже ніколи не закриються в один день, як у лютому минулого року, і працюватимуть до нашої повної перемоги і після неї. З такої нагоди я, можливо, навіть з’їм їхній бутерброд!