Рівненський військовий полігон, де за місяць мають навчити понад три з половиною тисячі чоловіків воювати, нині має кращі умови, ніж півроку тому. Мобілізованих одягнули у хорошу форму і дали потрібну кількість боєприпасів для навчання. Але без допомоги волонтерів все одно не обходиться. На Рівненський полігон поки що прибула третина мобілізованих. Усі чоловіки — в однаковій формі, кожному видали по два комплекти — зимову та літню. А ще куфайку, літню та утеплену білизну, чотири пари шкарпеток, рукавиці, шапки, два рушники, рюкзак, берці, казанок, чашку, ложку, три шматки мила та інші дрібніші речі.
На Рівненський полігон поки що прибула третина мобілізованих. Усі чоловіки — в однаковій формі, кожному видали по два комплекти — зимову та літню. А ще куфайку, літню та утеплену білизну, чотири пари шкарпеток, рукавиці, шапки, два рушники, рюкзак, берці, казанок, чашку, ложку, три шматки мила та інші дрібніші речі. Вікторія Шинкаренко, координатор волонтерської групи "ДАР", через чиї руки пройшли тисячі комплектів обмундирування, схвалює: якісна і тканина для форми, і взуття, і наплічники, виготовлені у Польщі.
Анатолій Вербицький, начальник тилу ОК "Північ":
— Форми вистачає всім. Розмірів також є достатньо, починаючи від 46-го і закінчуючи 58-м. Була лише проблема з одним богатирем, який має 62-й розмір. Але форму вже замовили. Загалом ми постаралися забезпечити мобілізованих і обмундируванням, і умовами проживання. Бо якщо боєць усе має, у нього і моральний дух хороший, і він нормально буде виконувати свій обов'язок перед державою.
В умовах, наближених до зони АТО
На полігоні — умови, максимально наближені до тих, в яких доведеться солдатам бути у зоні АТО. Ночують у наметах — в кожному трохи більше 30 мобілізованих. Запевняють: не холодно. Посередині намету дві буржуйки, дрова є — на полігон щодня привозять три вантажівки. Сплять на дерев'яних нарах, застелених матрацами. Кожному бійцю видали комплект постільної білизни, плед та подушку. Михайло Поліщук, 25-річний здолбунівець: — Добре може бути лише вдома. Але якщо зважати, що ми у польових умовах, то організовано все дуже добре. Я служив у війську і можу порівняти умови на полігоні — тепер набагато все краще. Завдяки волонтерам до наметового містечка підвели водопровід. У наметах поставили кілька умивальників та буржуйки, що нагрівають воду. Є також окреме приміщення, обладнане під лазню, в якій водночас може митись до 50 вояків. "Велике купання" на полігоні влаштують цієї суботи, бо душ для солдатів передбачений раз на тиждень. Наметове містечко повністю освітлюється. Знову ж таки, бо постаралися волонтери. Як зазначає Віка Шинкаренко, волонтери завозять на полігон у день по два буси потрібних тут речей. Олександр Гребенюк, волонтер "ДАРу": — Коли на початку лютого перед прибуттям мобілізованих я був на полігоні і запитав, чого там потребують, сказали — лише матраців. А потім виявилося, що 80 наметів без електрики. Ми купили 200 метрів силового кабелю, 500 метрів електропроводки, аби провести електрику в кожний намет. Дали 40 вимикачів, 100 патронів, півтори сотні лампочок. Близько 300 матраців, які зібрали по селах, привезли сюди. Давали деревину на облаштування нар. А ще привезли шість бензопил, яких на полігоні взагалі не було, та сокири, бо ж потрібно рубати дрова для опалення наметів. Окрім того, передали медикаментів на гривень 500. Загалом, якщо порівнювати, що було на Рівненському полігоні влітку і що зараз, то зміни суттєві. Хіба що немає як попрати одяг. Хочемо облаштувати лазню, щоб вояки могли частіше митися. Окрім того, ми вже завезли туди пральні машини.
На харчування не нарікають
Харчування — це те, на що на Рівненському полігоні не нарікають. Сніданок, обід та вечеря — з м'ясом, супами, кашами, свіжими овочами, чаєм та з хлібом і маслом. Волонтери також привозять "смаколики", яких офіційний раціон не передбачає, — печиво та варення. Начальник тилу ОК "Північ" Анатолій Вербицький дозволив також на території полігона поставити два кіоски, де можна купити цигарки, засоби гігієни, солодощі. Готують їжу у польовій кухні. Їсти солдатам, правда, доводиться стоячи — у наметі з дерев'яними столами. Олександр Ніколайчук, начальник полігона: — Їжі є вдосталь. Але деякі бійці дзвонять додому і нарікають, що їм не вистачає харчів. Днями дзвонила одна мати — кричала, що її син одну кашу без хліба їсть, вимагала повернути його додому. Я саме перед ротою стояв. Включив гучномовець і попросив ще раз назвати ім'я бійця. Потім Діма виправдовувався: хотів, щоб мати вислала грошей, ось і скаржився, що не годують. Наразі солдатам бракує тільки ліків, особливо протизастудних, розповідає волонтер та лідер "Жіночої сотні" Ніна Скиба. Волонтери просять рівнян за можливості принести їм медикаменти, аби можна було передати на полігон.
