За податковим майданом буде пенсійний?

2542 0

Ми у соцмережах:

За податковим майданом буде пенсійний?

Новий, грудневий варіант пенсійної реформи, який похапцем «доварюють» на міністерсько-кабмінівській кухні, значно жорсткіший, ніж попередній. Як і домовлено з МВФ, до 10 грудня на його базі слід підготувати законопроект і подати його у Верховну Раду. Ключові положення пенсійної реформи вже сформульовані в уряді. «Готовий» закон будь що має набути чинності з 1 січня 2011-го. Вкладемося у ці терміни — Україна одержить черговий транш кредиту. Тому такий поспіх.

Мені не хочеться кидати камінь у бік МВФ. Людям незашореним абсолютно зрозуміло, що не в МВФ справа. Жодна країна не в змозі щорічно витрачати на пенсійні цілі 17-18% ВВП, як це відбувається в нас в останні роки. Тим більше країна небагата, із кризовою демографічною ситуацією та відверто поганим управлінням державними фінансами. У 2010-му обсяг пенсійного бюджету сягає майже 200 млрд. грн. Третина цієї суми — повітря. Грошей немає. Їх беруть з держбюджету, який теж дефіцитний. По суті, країна дедалі глибше влазить у борги. Починаючи з 2004-го, Україна цілеспрямовано заганяла себе у безвихідь, нарощуючи соціальні виплати та відмахуючись від непопулярних реформ. Але тоді були доходи від приватизації, економічне зростання та інші «ласощі». Тепер, коли країна другий рік поспіль позичає до 10% ВВП, відступати нікуди. Тож вимоги міжнародних кредиторів — кардинально скоротити дефіцит публічних фінансів, у тому числі Пенсійного фонду, — цілком відповідають стратегічним цілям розвитку держави. Диявол, як завжди, схований у деталях, звідси — відчуття дежавю. Спеціальні пенсії залишаються практично в незмінному вигляді, отже, постраждають, як це зазвичай буває, несановні і нечиновні?

Пенсіонери нинішні Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік НАН України Елла Лібанова не перестає повторювати: реформи завжди відбуваються за чийсь рахунок. То за чий же рахунок планується реформувати пенсійну систему? Гарна новина для нинішніх пенсіонерів: в уряді запевняють, що реформа не торкнеться тих, хто вже пішов на заслужений відпочинок. «Їхня пенсія не зменшиться ні на гривню», — пафосно відкидають чиновники будь-які підозри. Вірити в це чи ні — справа хазяйська. Пам’ятаючи маніпуляції ПФ із середньою зарплатою при призначенні пенсій 2004-го і поневіряння людей похилого віку, які домагалися справедливого перерахунку пенсій у 2009-2010 роках, я на «чесне кабмінівське слово» особливо не покладалася б. Окрім того, є така загадкова для невтаємничених сфера, як індексація пенсій. Окрім того, уряд може маніпулювати (й успішно цим займається от уже кілька років) прожитковим мінімумом для непрацездатних, до якого за законом прирівняно мінімальну пенсію в Україні. Рівень цей уже давно «не прожитковий», та чого не зробиш для стримування зростання дотацій Пенсійному фонду з держбюджету... Майбутня реформа неабияк торкнеться працюючих пенсіонерів. Зокрема, на «підвищення надбавки за понаднормовий стаж та доплати до прожиткового мінімуму при збільшенні прожиткового мінімуму» вони зможуть розраховувати лише в разі звільнення з роботи. Що ж до надбавки за понаднормовий стаж у принципі, то ні в міністерстві, ні в уряді поки що не розповідають, як саме її планують «підкоригувати» в ході реформи. Хоча такі плани є. Плюс іще одне міркування: якщо нормативний стаж для призначення пенсій за віком таки збільшать на 10 років — до 30/35 для жінок/чоловіків, то, відповідно, на ті самі 10 років скоротиться стаж понаднормовий. І Пенсійний фонд виплачуватиме надбавки за понаднормовий стаж уже в менших розмірах. Звісно ж, усе постараються оформити так, щоб пенсіонери маніпуляцію з надбавкою не дуже помітили. Просто в якийсь момент, попри зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, трудові пенсії 8,5 млн. пенсіонерів майже не зростуть, і край. Економія коштів за цією статтею в 2011 році становитиме, за урядовими розрахунками, 3,33 млрд. грн. Грубо кажучи, середньостатистичному пенсіонеру недоплатять 33 грн. на місяць, або 392 грн. за рік. Це — найбільше джерело економії, адже загалом завдяки пенсійній реформі уряд сподівається викроїти в наступному році порядку 6 млрд. грн. Механізм непідвищення доплати до прожиткового мінімуму для 2,8 млн. чоловік, які одержують і зарплату, і трудову пенсію, теж зрозумілий. З 1 грудня цього року мінімальна пенсія в країні зросла з 723 до 734 грн. Вона потихеньку підвищуватиметься і наступного року. Але не для працюючих пенсіонерів — звісно, коли новий пенсійний законопроект (під назвою «Про внесення змін до деяких законів України») затвердять на Кабміні, подадуть до ВР, проголосують, а потім під ним поставить свій підпис Президент. Припустімо, людина працювала і заробила трудову пенсію, розраховану за формулою, у розмірі аж 400 грн. Раніше їй постійно доплачували до мінімальної пенсії, наприклад, у жовтні цього року — 323 грн., грудні — 334. Але у разі ухвалення нового закону і набуття ним чинності з 1 січня доплата в нашому прикладі так і застигне на позначці 334 грн. Доки пенсіонер не здійснить — за такої «колосальної» пенсії! — крок до «самогубства»: остаточно покине роботу. Установка зрозуміла: хочеш продовжувати працювати — погоджуйся на зарплату і «заморожену» пенсію. Це ми розглянули випадок, коли людина одержує трудову пенсію і зарплату. А що буде з тими, хто працює й одержує спеціальну пенсію? Тут є тонкощі. Бо інтереси цієї категорії осіб захищені рішенням Конституційного Суду від 2007 року. Як пояснюють експерти, якщо на 1 січня наступного року спецпенсіонер працюватиме на своїй старій посаді, то він одержить і зарплату, і спецпенсію в повному розмірі. Проте новим працюючим спецпенсіонерам такої високої пенсії не дадуть. На період роботи їм платитимуть пенсії рівно стільки, скільки кожен заробив за пенсійним законом «для простих смертних» — «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Піде з роботи — інша справа. Увага! Спецпенсіонерам не можна змінювати місце роботи, інакше висока пенсія, як та карета в казці про Попелюшку, відразу перетвориться на пенсію трудову. Не чекаючи, поки законопроект «Про внесення змін до деяких законів України» буде розглянуто на Кабміні, Президент провів нараду і дав вказівку не чіпати шахтарських пенсій. Регіональна солідарність чи побоювання нових соціальних протестів?

Пенсіонери майбутні Ну що тут сказати... Хто не встиг, той спізнився! Хоча уряд і намагається не перекладати весь бюджетний тягар на плечі тих, кому от-от (або через рік) на пенсію, хоча він і обіцяє вивести з тіні частину зарплат приватного сектора (бо офіційна середня зарплата в держсекторі — 2,4 тис. грн. на місяць, а в приватному — 1,8 тис.), а отже, істотно поповнити Пенсійний фонд, справи не просто кепські, а дуже кепські. Тож заходи будуть неминучими і болісними. Про збільшення понаднормового стажу для призначення пенсії з 20/25 років для жінок/чоловіків до 30/35 і про поетапне підвищення «жіночого» пенсійного віку «ДТ» докладно розповідало у серпневій статті. Як і про плани збільшити мінімальний стаж, що дає право на пенсію за віком, — з п’яти до 15 років. Та буквально у четвер з’явилася інформація про те, що, можливо, підвищення пенсійного віку на п’ять років, тобто до 65, торкнеться і чоловіків. Втім, тема поки що дискусійна навіть усередині команди розробників. Аби компенсувати це, прораховують можливості зробити щось приємне для електорату. Наприклад, лікарів, учителів і працівників культури можуть прирівняти в пенсійних питаннях до держслужбовців. От тільки чи до снаги така щедрість держбюджету, поки що незрозуміло. Обговорюється пропозиція знизити пенсійний вік для жінок, які мають трьох і більше дітей. Незважаючи на жорстко негативне ставлення до цієї ідеї МВФ. Жінкам віком 55 років і вище, можливо, встановлять «дуже високу», як кажуть експерти, доплату до пенсії за кожен додатково відпрацьований рік. Але питання теж поки остаточно не вирішене. Тож поки що будемо говорити про те, що нас чекає напевно. За розрахунками, підвищення нормативної тривалості страхового стажу до 30/35 років торкнеться 12,1 млн. чоловік. Але для тих, хто справді працює (а їх переважна більшість), такі вимоги технічно особливих проблем не становлять. (Фінансово — становлять, і про це йшлося вище.) Інша справа ті наші співгромадяни, які з якихось причин не заробили навіть 15 років страхового стажу. Їм «світить» соціальна пенсія, яку — увага! — не планують підвищувати до прожиткового мінімуму для непрацездатних шляхом адресної доплати. Напевно, це справедливо: ну не можуть ті, хто пропрацював 10 років і 30 років, одержувати однакову пенсію. Але як жити? Нові віяння торкнуться і нових спецпенсіонерів. Тим із них, хто має право дострокового виходу на пенсію, спецпенсія виплачуватиметься лише тоді, коли «підростуть» — до «загальновстановленого пенсійного віку». Ще жорсткіше з достроковими пенсіями (за скороченням штатів, за станом здоров’я). Працюючим пенсіонерам планується призупинити їхню виплату до встановленого законом пенсійного віку: якщо працюють, отже, скорочення штатів і стан здоров’я ні при чому. Зовсім трішки — десь на 9 млн. грн. до кінця 2011-го — намічається заощадити на обмеженні максимального розміру пенсій. Його пропонується встановити на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних (у грудні цього року — 734 грн. x 12 = 8808 грн.). Але знов-таки — через відоме рішення Конституційного Суду цей захід торкнеться тільки тих, хто оформлюватиме пенсію після 1 січня 2011 року. І ні суддя, ні генерал, ні академік, ні міністр, ні депутат, виходячи на пенсію, не зможе розраховувати більш як на 12 пенсійних мінімумів. А тепер про найнеприємніше. Буквально два дні тому з подачі Пенсійного фонду у плані реформаторів з’явився пункт про «призначення пенсії тільки із заробітку за даними системи персоніфікованого обліку». Як на мене, саме ця норма, вкинута у загалом логічну систему заходів, може збурити людей до нових соціальних протестів. Жодних заперечень, якби ця вимога стосувалася осіб 1982 року народження і молодших. Розпочавши свою трудову діяльність 1999-2000-го, вони з перших кроків ставали «клієнтами» системи персоніфікованого обліку, створеної в Україні на межі століть: роботодавець щомісяця робив за них пенсійні відрахування, які відображалися в обліку. Інша справа — жінка, приміром, 1959 року народження, яка розпочала свою трудову діяльність 1976-го, коли про персоніфікацію пенсійних внесків навіть не чули. В ідеальному варіанті 14 років (або більше, якщо пенсійний вік усе-таки підвищуватимуть) вона відпрацює при персоніфікованій системі, а 24 — уже відпрацювала без персоніфікації. Протягом цих двох з половиною десятиліть вона могла обіймати високі посади і, відповідно, одержувати солідні зарплати... Але тепер усе це до уваги не береться! Держава у своїй шахрайській манері ці високі заробітки «пробачає», відмовляючись їх враховувати при призначенні пенсій. А якщо з 2000-го наша уявна українка займалася підприємництвом, працює на єдиному податку і робить відрахування до Пенсійного фонду в кращому разі з мінімальної зарплати? Тоді реформа проходиться по ній просто котком: одна дорога — на пенсійний «мінімум». Пенсійному фонду просто начхати на чесну роботу протягом 24 років. Чиновники ллють крокодилячі сльози: та ми ж робимо людям добро! Їм не треба буде їздити по колишніх колгоспах і радгоспах у пошуках довідок про заробітки давно минулих днів! А багато архівів узагалі втрачено… Шановні, лишіть своє добро при собі. Хто не хотів їздити, той не їздив: за нині чинним законом, усі мали право вибору, за який період узяти заробітки для призначення пенсій. Тепер ви силоміць збираєтеся позбавити людей цього права. Очевидно, що це грубе порушення ст. 22 Конституції України, яка не допускає при прийнятті нових законів звуження прав громадян. Причому не десятків і не сотень: 600 тис. громадян мають виходити на пенсію тільки в 2011 році. Я наперед знаю, що відгуку на цю публікацію «ДТ» не одержить. Як не одержало і на попередню, присвячену пенсійній реформі. За півроку(!) з моменту оприлюднення президентської програми реформ уряд не провів жодного обговорення політики у сфері пенсій — ні з громадськістю, ні з журналістами, ба, навіть у широкому колі експертів. І тепер нас просто ставлять перед фактом. Звичайно, це нижче владної гідності: як із кримінальними елементами обговорювати Кримінальний кодекс, так і з майбутніми пенсіонерами — нові параметри пенсійної системи. А може, ці 14 млн. чол. — пенсіонери нинішні і майбутні — взагалі якась віртуальна реальність? А насправді є тільки Влада і Контролери з Вашингтона, до яких вона змушена дослухатися... Не стільки поганий Податковий кодекс, скільки зневажливе ставлення до простих людей, затяте небажання їх чути породили податковий майдан. То, можливо, варто врахувати помилки, щоб не спровокувати майдан пенсійний?


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також