За постіллю — до Червонія

1380 0

З досить незвичним проханням напередодні Нового року звернувся до обласного керівництва чоловік, який декілька останніх років відбував покарання в Городищенській виправній колонії. Колишній ув’язнений прийшов на прийом до голови ОДА Василя Червонія по гроші на постіль та харчування, щоб доїхати до Одеси, оскільки 46 гривень, які він отримав після звільнення, ледве вистачало на залізничний квиток.

Незважаючи на те, що прийом громадян мав проводити того дня особисто голова ОДА, потрапити чоловіку до пана Червонія так і не вдалося — замість нього прохача прийняв і вислухав перший заступник голови Олег Ковальчук. Однак допомогу чоловік того дня так і не отримав. Як у подальшому склалася його доля і яким чином він без грошей дістався додому — невідомо. Наскільки така ситуація є типовою для людей, що відбули покарання і звільнилися з місць позбавлення волі, ми спробували з’ясувати в керівника Городищенської виправної колонії № 96 Володимира Ничипора: — Таких випадків один на мільйон. Хто винен, що він не хотів працювати. Мені здається, достатньо того, що держава його ввесь цей час вдягала і годувала. А по завершенні строку ми віднайшли йому гроші на дорогу з внутрішніх резервів, хоча на матеріальну допомогу державним бюджетом коштів не передбачено. То чому ми маємо відривати ці гроші від інших ув’язнених? Про те, як вирішують цю проблему в Городоцькій виправній колонії, розповідає її начальник Олександр Адамець: — З такою проблемою зустрічалися керівники, напевно, усіх без винятку виправних установ, оскільки з державного бюджету на ту категорію людей, які звільняються з місць позбавлення волі, не передбачено ні копійки. Хоча за законом вони мають отримувати одноразову грошову допомогу, яка покривала б витрати на проїзд і харчування хоча б спочатку, поки він не адаптується і не стане на облік на біржі праці. Добре, якщо у колишнього ув’язненого є якісь кошти, які він заробив протягом терміну відбування покарання і не розтратив їх. Інакше адміністрація установи має відшуковувати їх у своїх внутрішніх резервах, відриваючи від інших засуджених. У своїй установі ми намагаємося якось збалансовувати ці питання і без грошей на волю не випускаємо нікого. Принаймні гроші на те, щоб доїхати додому і поїсти, наші люди мають.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також