Незважаючи на те, що прийом громадян мав проводити того дня особисто голова ОДА, потрапити чоловіку до пана Червонія так і не вдалося — замість нього прохача прийняв і вислухав перший заступник голови Олег Ковальчук.
Однак допомогу чоловік того дня так і не отримав. Як у подальшому склалася його доля і яким чином він без грошей дістався додому — невідомо. Наскільки така ситуація є типовою для людей, що відбули покарання і звільнилися з місць позбавлення волі, ми спробували з’ясувати в керівника Городищенської виправної колонії № 96 Володимира Ничипора:
— Таких випадків один на мільйон. Хто винен, що він не хотів працювати. Мені здається, достатньо того, що держава його ввесь цей час вдягала і годувала. А по завершенні строку ми віднайшли йому гроші на дорогу з внутрішніх резервів, хоча на матеріальну допомогу державним бюджетом коштів не передбачено. То чому ми маємо відривати ці гроші від інших ув’язнених?
Про те, як вирішують цю проблему в Городоцькій виправній колонії, розповідає її начальник Олександр Адамець:
— З такою проблемою зустрічалися керівники, напевно, усіх без винятку виправних установ, оскільки з державного бюджету на ту категорію людей, які звільняються з місць позбавлення волі, не передбачено ні копійки. Хоча за законом вони мають отримувати одноразову грошову допомогу, яка покривала б витрати на проїзд і харчування хоча б спочатку, поки він не адаптується і не стане на облік на біржі праці. Добре, якщо у колишнього ув’язненого є якісь кошти, які він заробив протягом терміну відбування покарання і не розтратив їх. Інакше адміністрація установи має відшуковувати їх у своїх внутрішніх резервах, відриваючи від інших засуджених. У своїй установі ми намагаємося якось збалансовувати ці питання і без грошей на волю не випускаємо нікого. Принаймні гроші на те, щоб доїхати додому і поїсти, наші люди мають.
