У Києві вбили Ярослава Сивого, керівника санаторію «Червона калина». Поліція затримала вбивць і вважає, що мотивом злочину було пограбування. Але є й інша версія — багато хто схильний вважати, що «грабіжники» насправді виконували замовлення невідомих осіб, які прагнуть заволодіти санаторієм та прилеглою територією. Та якою б не була подальша доля «Червоної калини», трагедія вже сталася. Хоч і слабкою але втіхою може бути лише те, що безпосередні виконавці злочину будуть покарані за законом.
Злочин стався ввечері 20 грудня у Києві. Ярослав Сивий зупинив таксі та попросив довезти до готелю. Водієм був 34-річний громадянин Киргизії, а із ним у салоні був 43-річний громадянин Узбекистану. Під час поїздки він завдав пасажирові декілька ударів, від яких той знепритомнів. Йому зв’язали руки і ноги, забрали банківські картки, гроші й мобільний. Тіло залишили у лісі біля дороги у напрямку Бучі. Смерть настала через асфіксію. Тим часом злочинці почали знімати з банківських карток вбитого гроші, зокрема, і з корпоративного рахунку санаторію. Один раз — 20 тисяч гривень, потім ще стільки ж. А потім їх затримали. Після цього вони зізналися у скоєному і показали, де залишили тіло.
З моргу тіло забрав Руслан Сивий, брат убитого:
— Наша родина — в страшному горі, Ярослав не мав власної сім’ї, проживав з 81-річною мамою в Зорі й був для неї центром життя. Поліція розглядає дві версії: першочергова — це пограбування і другорядна — сплановане вбивство через приватизацію санаторію. Адже спроби зробити це були в минулому, але Ярослав цього не допустив.
Ініціатором будівництва санаторію на 36 гектарах у сосновому лісі в селі Жобрин був лікар-хірург Микола Сивий і керував ним аж до 2020 року — тоді ж у грудні директором «Червоної калини» став його племінник Ярослав Сивий. Обоє — співзасновники санаторію, мають, відповідно, 3,28% та 8,2% статутного капіталу. Усього ж санаторій має 67 співзасновників. Санаторій побудувала агрофірма «Зоря». Але згодом він відійшов у державну власність. Колектив, який тут працював, у 1994-му взяв його в оренду, уклавши відповідну угоду з регіональним відділенням Фонду держмайна України.
У санаторії розповідають, що вже тривалий час закладом цікавилися різні впливові особи, а сам санаторій упродовж багатьох останніх років Фонд держмайна намагається виставити на приватизацію. У санаторії були здивовані тим, що держава через ФДМУ фактично хоче позбутися прибуткового підприємства, яке справно сплачує орендну плату, податки. Там навіть звинувачували регіональне відділення Фонду держмайна у неналежному вивченні документів по здравниці, і саме через це «Червону калину» віднесли свого часу до групи «В» (до якої зазвичай відносять промислові гіганти), а не в групу «Ж» (об’єкти малої приватизації), що б дало змогу саме колективу приватизувати санаторій.
— Ми зараз дуже боїмося, що слідству буде вигідно зробити версію вбивства через пограбування основною, і таким чином відкинути версію замовного вбивства. Це може відкрити шлях нечесним на руку ділкам для приватизації нашого санаторію, — розповіли в оздоровчому закладі.
Водночас представниця санаторію «Червона калина» Людмила Глінчук на наше прохання прокоментувати цю версію відповіла:
— Мені про це абсолютно нічого не відомо. Це і є моя остаточна відповідь.
Начальник пресслужби Рівненської ОДА Олександр Поліщук на запитання, чи справді санаторій потрапив у список під «Велику приватизацію», повідомив:
— Поки що питання приватизації не розглядається. Колектив підприємства орендує у держави через ФДМ майновий комплекс.
Слідчий відділ Святошинського управління поліції розпочав кримінальне провадження за фактом умисного вбивства з корисливих мотивів, вчинене групою осіб. Підозрюваним загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Затриманим повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину. Найближчим часом суд обиратиме їм запобіжні заходи.
Ярослава Сивого поховали в середу, 29 грудня, в його рідній Зорі.
Дарина Гузенкова.
