Дві обласні лікарні — доросла та дитяча — до кінця року змінять свій статус, бо цього вимагає медична реформа. Із 1 січня 2019 року за послуги, які досі пацієнти оплачували як «благодійні внески», доведеться платити офіційно — у касу. Платними будуть послуги, які не увійдуть до затвердженого міністерством базового медичного пакета. Яким він буде — у медзакладах поки не знають.
За перетворення цих лікарень у комунальні підприємства проголосувала обласна рада, попри зауваження деяких депутатів до запропонованих статутів лікарень. Зокрема, зауважували, що у статутах лише кілька разів згадується про пацієнтів, хоча саме вони мали би бути в основі ефективної діяльності комунальних медзакладів, що у рамках реформи мають конкурувати із приватними клініками та в умовах конкуренції вдосконалювати рівень надання послуг. Статут, зазначив начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук, — типовий та розроблений МОЗ для усіх комунальних лікарень, які мають стати неприбутковими підприємствами. А «неприбутковий» означатиме, що отримані від хворих гроші йтимуть на потреби лікарень. Коштами медичні підприємства розпоряджатимуться самостійно, проте отримуватимуть і надалі фінансування з обласного бюджету.
Віталій Бойко, головний лікар Рівненської обласної дитячої лікарні:
— Медична реформа передбачає автономізацію бюджетних медичних закладів. Залучені додаткові позабюджетні кошти йтимуть на медикаменти, розвиток технологій, мотивацію медичних працівників. Національна служба здоров’я, який з 1 липня фінансуватиме первинку, за таким же принципом, ймовірно, з 1 січня фінансуватиме третинні заклади (лікарні отримуватимуть кошти відповідно до кількості пролікованих пацієнтів, а не приписаних мешканців у районі чи області. — Ред.). Буде встановлена ціна кожної послуги, ми надаватимемо звіти, і оплачуватиме нам держава, залежно від того, скільки ми наоперували, надіагностували, наконсультували. Перелік послуг, які не увійдуть у безкоштовний пакет, пацієнти оплачуватимуть офіційно — через казначейські рахунки.
Але перш ніж заклад стане комунальним підприємством, ще має бути створена комісія, яка проведе аудит, а це займе три-чотири місяці. За цей час мають бути додаткові роз’яснення Кабміну щодо нашої подальшої роботи. Бо наразі немає переліку послуг, які увійдуть у безкоштовний пакет.
Очевидно, платними стануть такі послуги, як УЗД-діагностика, лабораторні аналізи, окрім ургентних випадків, звісно. Якщо людина хоче зробити УЗД і не має направлення, то чому вона не може цього зробити, заплативши? Вартість послуг мала би бути встановлена централізовано і бути приблизно однаковою по всій країні. Різниця, як на мене, повинна коливатися хіба у межах десятків гривень, але не тисяч.
Це європейська практика, і ми покладаємо надії, що такі зміни дозволять нам ефективніше розпоряджатися фінансовими ресурсами та формувати кадрову політику. Наприклад, самостійно встановлювати розмір зарплат. Бо нині оплата медичних працівників — радше копійчані подачки.
Алла САДОВНИК.
