Під час моєї служби у війську серед солдатів строкової служби побутувала приказка — "дємбєль нєїзбєжен как гібєль капіталізма". Насправді ніякого "дємбєля", тобто демобілізації, у ті часи, звісно, не було — були призов на строкову службу та звільнення у запас. Це тепер є мобілізація і навпаки, але нинішні вояки це чомусь "дємбєлєм" не називають. Але я про інше хотів, про загибель капіталізму, неминучість якої нам "науково" доводили у школах та інститутах.
Капіталізм, як ми всі тепер знаємо, зовсім не загинув, а навпаки, прийшов до нас у всій своїй красі. А замість нього загинув якраз комунізм, який ми так і не збудували. Та попри торжество капіталізму ми за ці роки так нічого і не навчилися. Нам досі конче треба пророкувати комусь неминучу загибель. За останній рік не було дня, щоб який-небудь черговий наш "експерт" не передбачив або швидкий розпад Росії, або повалення її керівника, або усе це разом. Таке враження, що хтось дав рознарядку на такі "передбачення". Сучасні пророки щось там наукове мимрять, якісь цифри-факти тасують, а я чомусь згадую викладачів "наукового комунізму" часів моєї юності, які так само з цифрами та фактами пророкували неминучу "загибель капіталізму". Ці спогади наштовхують мене на не дуже веселі думки щодо реальних перспектив саморозпаду нашого ворога. Зрозуміло, що це коли-небудь таки станеться, і хотілося б, щоб якнайшвидше. На практиці ж можна і не дочекатися. Ви не забули, до речі, що усі ми, як православні християни, маємо з дня на день чекати другого пришестя і царствія небесного? Пропонуєте не жартувати? А я і не жартую. Я цілком серйозно. Хоча реалії майбутнього царствія небесного теж не дуже відомі — підзабулися за дві тисячі років. Різні є версії, а перевірити неможливо. Наприклад, чи будуть при царствії небесному діяти посвідчення "учасника АТО"? Чи навпаки? Може, Той, хто все знає, відправить більшість цих "учасників" до пекла за брехню? Кажете, що я тут дурницями займаюся? А ви що пропонуєте? Ставати у чергу, аби собі почати пророкувати швидкий та неминучий розпад нашого ворога? Так ми і так це регулярно робимо, коли наш гімн співаємо. Згинуть, мовляв, наші воріженьки самі знаєте як. А вони чомусь не гинуть, а навпаки — розмножуються чомусь. Чи то сонце недостатньо пекуче, чи то роси забагато?
