Учетверте побував в Острозькій академії Надзвичайний та повноважний посол Республіки Польща в Україні Марек Зюлковські. Увагу до Острога Марек Зюлковські пояснив тим, що саме цей навчальний заклад як жоден інший в Україні намагається підтримувати наукові та культурні зв’язки з різними польськими інституціями — від університетів і міст до мистецьких колективів.
— Як почувається Польща, наближаючись до вступу в Євросоюз? — Ми вважаємо, що корисних наслідків від вступу нашої країни до ЄЕС буде значно більше, ніж негативу. Щодо проблем Польщі при вступі до Євросоюзу — вони були більше в законодавчому плані, але мали економічний зміст. Щоб показати, наскільки складно говорити про умови вступу, я зауважу, що договір між ЄЕС і Польщею має не те що багато сторінок, його вага — 23 кілограми, їх навіть прочитати всі важко. — В яких галузях економіки найбільш інтенсивно відбувається співробітництво між Україною і Польщею? — Польсько-українські економічні відносини — це перш за все малий і середній бізнес. Це 5-6 тисяч підприємств з польського боку, і приблизно стільки ж — з українського У нас немає структур чи монополій, які б мали обіг у сотні мільйонів доларів. Міжрегіональне співробітництво найбільш активне з Західною Україною. Ми тут присутні більш системно, ніж в регіонах Східної України. У Львівській області зосереджено 60 відсотків польсько-українського товарообігу. — Коли українські дипломи визнаватимуть у Польщі? — Це питання міжурядових угод, яких до сьогодні немає, і я не можу більше нічого сказати, хоч переговори про цю угоду йдуть уже два роки й до кінця нашими міністерствами ще не вирішені. — Ваше ставлення до Тузлинського конфлікту... — Тузла — це українська територія, і що нам, полякам, говорити про це... — Чи чекає Польща електроенергії з Рівенської та Хмельницької АЕС? — Я не можу сказати, що ми чекаємо на український газ чи нафту — ми чекаємо загалом на ситуацію, яка може бути в Польщі — відкритий енергетичний ринок. Я казав про те, що ваші бізнесмени, які є власниками газу й нафти, можуть зафрахтувати більш корисну ситуацію на польському ринку — в нас з цього дня ціни будуть вільними. Хто виграє на цьому ринкові — французькі, німецькі, українські чи якісь інші компанії — не знаю. Щодо газу, скажімо, ми вже 30-35 відсотків добуваємо самі в Польщі, адже ми не є таким могутнім споживачем газу, як Україна. Що стосується електроенергії з РАЕС і ХАЕС — теоретично це не виключено, тільки треба буде дивитися, яка ціна. З Бурштинської електростанції ми якусь частину електроенергії вже закуповуємо. Наскільки це буде з РАЕС чи ХАЕС — побачимо. — Триває рік, який поляки називають роком трагедії Волині. Днями пані Кваснєвська відвідала могили своїх родичів на Рівенщині. Українські громадські організації, зокрема Конгрес українців Холмщини, відзначатимуть 60-річчя трагедії Холмщини наступного року. Як ви ставитесь до цього? — Ми досягли того, що тепер морально, політично осмислили ці події, пережили їх і вийшли на новий рівень міждержавних стосунків. — Чи можливе висунення кандидатом у президенти Польщі пані Кваснєвської? — Це справді можливо, але так, як для кожного громадянина Польщі. Так відповідає і пані Кваснєвська, коли їй задають такі запитання. — Чи відомо вам про бізнес, який роблять в Україні з отримання польських віз? — По-перше, ми видаємо багато віз. Немає іншої європейської, а може, й у світі, країни, яка б щоденно видавала вам стільки віз, як Польща. Завдяки п’яти консульствам ми щоденно видаємо понад три тисячі віз на день. Ми видали за два місяці 80 тисяч віз, а деякі консульства видають стільки за цілий рік. Але якщо у вас на тротуарах під консульствами продають візи чи чергу на їх отримання — ми не можемо за всім простежити. Це вже навіть внутрішня справа українців. Трохи місцева влада допомагає боротися з цим бізнесом. Але сьогодні я був у Львові — це вже не є таким серйозним питанням, як 3-4 тижні тому. Консул Войцех Галонзка: — Консулат у Луцьку працює з 1 вересня, і ми видали 30 тисяч віз з того часу, в день — понад 80 віз. Це все робиться за один день, немає вже таких проблем, як вважала певна група осіб, які намагались регулювати чергу і брати гроші. — Чи є потреба в Рівному відкривати консульство? — Силами консулатів у Львові й Луцьку ми можемо обслуговувати усе Поділля й Волинь, і бажання керівників інших областей бачити в себе таку установу не збігається з дійсними потребами. На завершення зустрічі радник Посольства Войцех Чайка подарував університету 20 примірників книги «Історія Польщі» Леоніда Зашкільняка та Миколи Крикуна, висловивши сподівання, що незабаром у Польщі з’явиться Історія України польською мовою.
