Перехід з монополії до ринку електроенергії відбувається неспокійно. І справа не лише у побутових споживачах, тобто населенні, яке на Рівненщині змусили писати заяви про переведення своїх, переплачених, коштів з рахунків «Рівнеобленерго» на рахунки нового постачальника – РОЕК. Комерційні структури зіткнулися з «вільним ринком», а бюджетні отримали право вибору і пішли шляхом, де, на перший погляд, найменших проблем – вирішили не проводити відкриті торги, а користуватися, поки можна, так званою «універсальною послугою», тобто купувати електроенергію у тих же «бенефіціарів» і за старою схемою.
Усі свої
З цього року в Україні діє ринок електроенергії. Для побутових споживачів найближчі два роки, окрім назви постачальної компанії, нічого не зміниться. Для юридичних та бюджетних держава дала право вибору. Так, всі, хто раніше купував електроенергію у монополіста «Рівнеобленерго», тепер можуть обрати будь-яку з понад 50 постачальних компаній, які вже діють на ринку електроенергії в Україні.
Постачальником універсальних послуг на Рівненщині, тобто тимчасовим постачальником-монополістом для населення, малих непобутових споживачів і для бюджетної сфери, визнали «Рівненську обласну енергопостачальну компанію» (РОЕК).
«Рівнеобленерго» при цьому нікуди не зникає і залишається монополістом з розподілу електроенергії, грубо кажучи, виконує технічну роботу: відповідає за утримання електромереж та безперебійність електропостачання. Постачальники електроенергії, натомість, продають електроенергію споживачам і можуть встановлювати свої тарифи.
І в РОЕК, і в «Рівнеобленерго» запевняють, що вони тепер – різні компанії. Проте, де-факто, РОЕК було створено шляхом відокремлення від «Рівнеобленерго». Очолив постачальну компанію Сергій Безсмертний, який досі працював на посаді заступника комерційного директора з технічних питань. Також дві компанії продовжують працювати в одному приміщенні.
Понад 80% акцій ПрАТ «Рівнеобленерго» належать нідерландській компанії «Washington Holdings B.V». За даними держреєстру, на сьогодні обленерго має п’ятьох бенефіціарів: латвійців Артурса Альтбергса, Валтса Вігантса, Віліса Дамбінса, а також громадян Німеччини Марину Ярославську та Олега Сізермана. Марина Ярославська, пишуть «Наші гроші», є дружиною російського підприємця Євгена Гінера, а саме «Рівнеобленерго» пов’язують з групуванням «VS Energy», яке контролюють російські бізнесмени Михайло Воєводін, Євген Гінер та Олександр Бабаков, який був віце-спікером російської Держдуми і голосував за приєднання Криму до Росії.
ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», за даними держреєстру, було утворене у травні 2018 року товариством «Енерегопоставка», власником якого є киянин Володимир Миколайович Чередніченко. За даними порталу YouControl, п.Чередніченко є бенефіціаром восьми різних компаній. А як згадується на порталі ClarityProject, Чередніченко працював інженером у компанії «Київенерго» та у ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», що належить до вже згаданої групи російського бізнесмена Бабакова.
Такі ж фірми, як РОЕК, Чередніченко створив у Житомирі, Києві, Одесі, Чернівцях, Херсоні, Кропивницькому, фактично, в областях, де тамтешні обленерго пов’язані одними засновниками.
Крім того, «Наші Гроші» пишуть, що Володимир Чередніченко фігурує у структурі власності ПАТ «Перший інвестиційний банк», що теж у групі «VS Energy» Олександра Бабакова, Євгенія Гінера і Михайла Спектора.
Ринок поки «накульгує»
Хоча промислові споживачі могли на цей рік уже обирати будь-якого постачальника електроенергії, рівненські комунальні підприємства, а також місцеві монополісти залишилися з універсальним постачальником, тобто РОЕК.
На відміну від багатьох, монополіст «Рівнеобленерго» оголошувало відкриту процедуру закупівлі на постачання електроенергії і її провело. На тендер подалося дві компанії – РОЕК та «Українська інноваційно-фінансова компанія». Остання торги програла, бо пропонувала «Рівнеобленерго» закуповувати електроенергію по 2,46 грн за кіловат-годину. У РОЕК вартість становила 2,06 грн за кіловат-годину. Запропоновані суми у постачальників відрізнялися у два мільйони гривень.
А ось комунальному підприємству Рівненської облради «Рівнеоблводоканал», яке є найбільшим «бюджетним» споживачем електроенергії в області, провести торги не вдалося. Двічі торік водоканал оголошував тендери, проте жодні не відбулися – не подалися учасники. А на початку січня підприємство за переговорною процедурою уклало договори з РОЕК – на 60,1 млн грн.
Більшість бюджетних споживачів одразу напряму за договірною процедурою підписували договори з РОЕК. За даними системи Clarity Project, РОЕК уже має 532 контракти на 428,8 млн грн. Найбільші суми оплатять водоканал, Квартирно-експлуатаційний відділ Рівного, що відповідає за утримання військових частин, та комунальне підприємство Рівненської міськради «Рівнеелектроавтотрнас».
Що цікаво, у підписаних договорах немає чітко вказаної вартості за одну кіловат-годину електроенергії. Так, у завантажених документах водоканалу відсутній додаток до договору №2, в якому мало йтися про ціну. У договорі «Рівнеелектроавтотрансу» вписана формула, за якою визначається вартість кіловату, а у більшості договорів лише зазначено, що вартість кВт/год встановлюється НКРЕКП та буде прописана у рахунках, які надходитимуть споживачам.
Якщо ж рахувати зазначену у договору прогнозовану кількість спожитої електроенергії на рік та суми, на які підписують бюджетні заклади договори, то вартість однієї кіловат-години суттєво різниться.
Наприклад, за такими підрахунками департамент фінансів Рівненської ОДА «купив» електроенергію по 3,8 грн за кВт/год, комунальне підприємство Вараша «Житлокомунсервіс» - по 1,07 грн, обласна філармонія
– по 1,09 грн.
Розглянемо детальніше приклад департамент фінансів. Торік він, укладаючи подібний договір з «Рівнеобленерго» на 160 тис. грн, передбачив споживання 49 тис. кВт/год (одну кВт/год - по 3,26 грн). Проте за даними Єдиного порталу використання публічних коштів, у 2018 році департамент за електроенергію сплатив менше – 131 тис. грн.
На цей рік департамент передбачив 50 тис. кВт\год уже за 190 тис. грн. Таким чином одна кіловат-година, за підрахунками, вартує 3,8 грн. У січні РОЕК від департаменту уже надійшло 8 672,08 грн.
-У додатку до договору на електропостачання має бути вказана комерційна пропозиція, тариф, спосіб оплати і т.п. Як можна купувати якийсь товар, не розуміючи, скільки коштує одиниця цього товару? – коментує Сергій Пінчук, експерт Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні. – Вартість однієї кіловат-години для бюджетних установ на перехідний період – однакова і встановлена НКРЕКП, тому не мало би бути у договорах для одних дорожче, а для інших дешевше. Бюджетні заклади мають право відмовитися від універсальної послуги і перейти на вільний вибір виконавця послуги, але вони ще не навчилися працювати в умовах ринкових відносин. Окрім того, зараз мало де стоїть система АСКОЕ, яка дозволяє погодинно обліковувати споживання електроенергії. Бюджетному закладу, який має таку систему, значно вигідніше переходити на вільний ринок, бо тоді зможуть регулювати використання і споживати більше у непікові години – за меншою ціною. Поки АСКОЕ немає, то у перехідний період виправдано бути споживачем «універсальної послуги».
Директорка департаменту Лідія Біляк поясняє, що цифри у закупівлях – орієнтовні:
- Цього року ми будемо вводити у діяльність ще один потужний сервер, а тому споживання електроенергії департаментом збільшиться. У зв’язку з цим у кошторисі на цей рік ми заклали суму на електроенергію з надлишком, а ліміти споживання нам ще мають переглянути. В останньому рахунку від РОЕК вартість кіловат-години для нас вартувала 2,89 грн. Ця вартість – фіксована для всіх юридичних споживачів. Думаю, у філармонії просто недостатньо коштів на цей рік, тому у договорі з РОЕК там вказано суму, яку передбачили у частині видатків її кошторису, а обсяг споживання вписали реальний. Ціни за кіловат-годину на рівні однієї гривні і кількох копійок в Україні немає. Очевидно, що філармонія згодом буде звертатися до облради з проханням додати їй кошти на оплату комунальних. Фактично, укладені договори з РОЕК – це як декларація намірів . Проте оплата відбувається лише по факту спожитої електроенергії. Суми не перераховують одразу, а щомісяця – відповідно до споживання. Часом нам із запізненням з державного бюджету приходять кошти, то постачальні компанії починають нам надсилати повідомлення, що відключать нас від послуг, якщо ми за кілька днів не розрахуємося.
РОЕК не приховує: у неї перевага
Сергій Безсмертний, директор ТОВ «РОЕК», запевняє, що договори, які підписує РОЕК зі споживачами універсальної послуги – типові, а відповідно до законодавства, тариф для юридичних осіб НКРЕКП може змінювати щоквартально і постачальник лише зобов’язаний вчасно про це повідомляти у ЗМІ та у себе на сайті. Мовляв, вписувати вартість однієї кіловат-години у договір не потрібно, цього не вимагає постанова НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»
, в якій також є зразок типового договору.
Щодо вільного вибору споживачами постачальника електроенергії, то Сергій Безсмертний не приховує, що у РОЕК наразі кращі умови, аніж в інших гравців на ринку:
- Наразі у нас є дві категорії споживачів: ті, які перейшли на вільні ціни, та ті, хто залишився на універсальній послузі (населення, бюджетні установи та малі непобутові споживачі). Споживачів «на вільних цінах», тобто, які мають договірну потужність 150 кВт і більше на кожній площадці вимірювання, у нас близько 700. », решта (а це близько 15 тис. юридичних та 420 тис. побутових споживачів) стали споживачами «універсальної послуги»
«Вільні ціни» мають свої переваги. Ми для таких клієнтів розробляємо індивідуальні комерційні пропозиції. Наприклад, чим більше вони споживають, тим дешевшою буде кіловат-година. Також важливу роль відіграє наявність у споживача впровадженого АСКОЕ або ЛУЗОД, адже РОЕК має змогу формувати ціну на електричну енергію для споживача з урахуванням рівня погодинної ціни на електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України.
Ціни для споживачів універсальної послуги (крім населення) на період з 1 січня по 31 березня 2019 року складаються з трьох частин: прогнозованої оптової ринкової ціни, тарифу на універсальні послуги РОЕК та тарифу на послуги оператора системи розподілу. В операторів системи розподілу вартість тарифів різна, відповідно, відрізнятиметься ціна на універсальну послугу. Наприклад, для юридичних споживачів універсальної послуги, які розташовані на території Рівненської області та заживлені від мереж ПрАТ «Рівнеобленерго», ціна за 1 кВт/год становить 2,89 грн (з ПДВ). Для тих, хто заживлений від «Житомиробленерго», - 3,06 грн, «Тернопільобленерго» - 3,08 грн, Укрзалізниці - 2,67 грн.
Перейшли від нас до інших постачальників лише деякі приватні компанії. Бюджетні та комунальні установи залишилися з РОЕК, бо ми маємо перевагу перед іншими постачальникам. Вони, тільки виходячи на ринок, не мають розвиненої інфраструктури та такої, як у нас, кількості обслуговуючого персоналу (у РОЕК є представники у кожному районі Рівненської області). Крім того, бюджетні, комунальні установи та населення розраховуються за використану електричну енергію, як правило, на початку періоду, що наступний за розрахунковим, а це потребує певних фінансових ресурсів від постачальника, який має купити електроенергію та заплатити оператору розподілу. Ми ж відокремилися від ПрАТ «Рівнеобленерго» і, фактично, у 2018 вже працювали. Але з моменту створення ТОВ «РОЕК» та ПрАТ «Рівнеобленерго» - різні юридичні особи.
Мирослава Примак, юристка ГІ «За чесний тендер»:
- За інформацією, яка міститься в системі Prozorro, практично всі замовники Рівненщини уклали договори про закупівлю електроенергії за переговорною процедурою. Зокрема, у 207 лотах застосовано причину – відсутність конкуренції. Лише у 55 – через відміну двох торгів.
Однак застосувати таку підставу для переговорної процедури, як відсутність конкуренції, у цьому випадку не лише безпідставно, а й парадоксально, адже ринок електроенергії вже конкурентний, а РОЕК не є монополістом з продажу такого товару, як електроенергія.
Тому основна частина договорів, на мою думку, укладена з РОЕК без відповідної на те підстави, яка вказана в ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Алла САДОВНИК.
