Загинув, рятуючи сусідську хату від вогню

1095 0

38-річний Роман Ожух працював у Верхівську, що у Рівенському районі, вчителем фізкультури. Він загинув минулої суботи смертю, яку одні називають безглуздою, інші — геройською. В понеділок з померлим прощались сусіди й знайомі у Верхівську, а у вівторок — мешканці Шпакова, де мешкає його старенька мама і де відтепер буде місце вічного спочинку її сина.

38-річний Роман Ожух працював у Верхівську, що у Рівенському районі, вчителем фізкультури. Він загинув минулої суботи смертю, яку одні називають безглуздою, інші — геройською. В понеділок з померлим прощались сусіди й знайомі у Верхівську, а у вівторок — мешканці Шпакова, де мешкає його старенька мама і де відтепер буде місце вічного спочинку її сина. — Роман, в якого кілька днів тому померла сестра, розповідав нам, що вона йому наснилась, мовляв, сказала, що забере з собою. А потім обмовився, що за ним «ходить»… її дух, — пригадує Лідія Котюк, сусідка Ожухів. Саме в її оселі минулої суботи спалахнула та трагічна пожежа. Лідія поклала на горище сіно, щоб підсохло. Воно торкалось комина. — Я влітку користуюсь газом, отож піч не топлю. А тут донька з міста нагодилась, вирішила щось спалити у печі, про сіно вона не знала. Коли побачили, що з горища йде дим, зять намагався заспокоїти, що впорається сам і загасить вогонь декількома відрами води. Проте вогонь почав розгорятись, на допомогу прибігли сусіди, які й викликали пожежників, інші в той час вивели худобу з хліва, — розповідає пані Лідія. — Роман повертався зі Шпакова і також прибіг до нас. Він побачив, що гасінню заважає те, що хата підключена до електромережі. Виліз на стовп, люди намагались його втримати від того, бо не мав ні «кігтів», ні рукавиць, та він не послухався. Така вже вдача була у Павловича — допомагати всім, хто того потребує. Хутко опинився на стовпі, один провід відкинув на землю, торкнувся іншого — і впав на землю. У метушні ніхто одразу й не зрозумів, що сталось. Машиною Романа повезли у лікарню у Дядьковичі, вогонь загасили дві пожежних машини, які приїхали з Рівного, а згодом ми почули страшну звістку про те, що Романа вже немає, дорогою помер. Геройський чоловік був наш Роман Павлович, а ще — добрий, одному криницю допоможе викопати, іншому хліва добудувати. Таким він і залишиться в пам’яті всіх, хто його знав.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також