«Смерть пов’язана із захистом Батьківщини та виконанням службових обов’язків», – йдеться в оповіщенні, яке надійшло до рідних сьогодні, 12 серпня.
– Він був Героєм по життю, таким лишиться назавжди. Тому що це була життєва позиція Василя Георгійовича – берегти, охороняти, захищати. Рідних, друзів, країну, ліс – він усіх та усе дуже любив. Часто мріяв про нашу Перемогу. Розповідав друзям, що закінчиться війна, він повернеться і знову працюватиме в рідному лісі, патрулюватиме, наводитиме порядок. Адже робота лісівника, незважаючи на всі труднощі, це завжди емоції від можливості бути наодинці з природою, подумати, заспокоїтися та помріяти. У колективі Василя Костюка дуже цінували. За мудрість, виваженість, порядність, професійність, щирість, доброту. Тепер навіки серед українських Героїв. Вічна пам’ять, – йдеться у фейсбук-повідомленні Поліського лісового офісу.
Дуже любив свою дружину, сестер та племінників.
– Часто казав мені: моя маленька, завжди вмів заспокоїти, втішити, такий уважний. А дружину Наталію любив просто неймовірно. Називав завжди ніжно так – кицюня. Однокласниками вони були. Створили сім’ю. Знаєте, я таких щирих гарних стосунків ніколи раніше не бачила. Це той випадок, про який говорять, – жили душа в душу, – розповідає сестра Людмила.
