Колектив висловив недовіру директору КП Міжнародний аеропорт «Рівне» Володимиру Боришкевичу. Сталося це на зборах, проведених на початку березня. Відразу ж знайшлася заміну п.Боришкевичу — на посаду директора колектив запропонував фельдшера, який працює в травмпункті аеропорту.
Володимир Боришкевич не чекав такої оцінки його роботи і вважає, що «декому у такий спосіб хочеться відвернути увагу від вирішення проблем аеропорту». На свій захист п. Боришкевич наводить такі аргументи: — Хто б що не говорив, але є показники, які свідчать про зростання виробництва. Загальна сума доходів у минулому році в порівнянні з 2003 роком зросла на 155,2 тис. грн. Обслуговування пасажирських суден зросло в 2,6 раза. Річні витрати у порівнянні з минулим роком скоротилися на 13,3 тис. грн. Це дозволило скоротити збитки підприємства за рік на 168,5 тис. грн. Разом з тим, існує заборгованість із заробітної платні, яка нині становить 256 тис. грн. За минулий рік виплачено 556 тис. грн. боргів. Проведено сертифікацію аеропорту, на що витрачено 127,3 тис. грн. власних обігових коштів. Якщо в 2003 році було здійснено 194 рейси, то у 2004 році — 313. Та, каже п.Боришкевич, до цих доводів ніхто й не намагався дослухатись. Директор вважає, що обласна влада врешті-решт має визначитись, чи потрібне їй таке підприємство, як аеропорт взагалі. Ще торік обласна рада вирішила продати аеропорт, проте пошуками покупця ніхто так і не займається. Якщо ж підприємство не фінансувати, то годі сподіватись на його ефективну роботу. Як стверджує пан Боришкевич, у минулому році на капітальні вкладення з обласного бюджету не виділили жодної копійки. З огляду на це він звернувся до заступника голови облдержадміністрації Степана Жданюка з проханням вирішити питання фінансування аеропорту. Жданюк пообіцяв Боришкевичу вивчити ситуацію, однак ілюзій щодо його швидкого реанімування не має: — У січні цього року аеропорт не заробив жодної копійки і обслужив один лиш рейс. Тобто підприємство спрацювало у 12 разів гірше, ніж у відповідний період минулого року. Степан Жданюк стверджує, що контракт з Боришкевичем закінчився ще рік тому, попередньою владою він продовжений не був. Зобов’язання, які брав на себе директор, теж не були виконані. Але про термінову заміну директора питання сьогодні не порушується. Зважати, на думку Степана Жданюка, слід і на об’єктивні причини: — Ринок повітряних перевезень в Україні вже розподілений і літак, який сів у Львові, вже ніколи не сяде у Рівному. Очевидно, незабаром буде проведено аудит підприємства, а кошти на його підтримку таки доведеться виділяти, щоб аеропорт повністю не втратив свого призначення.
