Що чекає Рівненщину: замість 16 районів — три повіти

1511 0

Ми у соцмережах:

Найближчим часом Рівненську область, як і всі інші, мають переділити так, як ще ніколи не було: з 16 районів мають утворити три або чотири і назвати їх округами чи повітами. Про це говорять уже давно, однак ні чіткої структури, ні дат запровадження новацій так досі й немає.

У Міністерстві розвитку громад і територій України розробили методику, яка передбачає поділ нашої області на Дубенський, Рівненський та Сарненський райони в межах так званих госпітальних округів. Проте експерти Центру політико-правових реформ з цією схемою не погоджуються і їздять по регіонах, щоб знайти більш оптимальний варіант. Минулого тижня вони побували у Рівному й запропонували виділити ще один район — Дубровицький. Бо якщо районів буде усього три, мешканцям населених пунктів півночі області буде надто далеко до адміністративного центру — понад 60 кілометрів.

За такою моделлю до Рівненського округу з центром у Рівному мають увійти Здолбунівський, Острозький, Корецький, Гощанський, Костопільський, Рівненський райони (понад 560 тисяч людей). Дубенський округ об’єднає Дубенський, Радивилівський, Млинівський та Демидівський райони (170 тисяч людей). До Сарненського увійдуть Сарненський, Березнівський, Рокитнівський райони (220 тисяч людей), а до Дубровицького — Зарічненський, Володимирецький, Дубровицький райони та місто Вараш (190 тисяч людей).

Пропозиції щодо бачення укрупнення районів Рівненщини місцеві чиновники мають сформулювати й надіслати в Міністерство розвитку громад до кінця цього року. Зміна адміністративно-територіального устрою має розпочатися з 2020 року, проте ще немає відповідного рішення Верховної Ради. Наступного року мають також відбутися й вибори до місцевих рад. До яких саме і скільки їх буде, поки невідомо.

— Чергові вибори до місцевих рад заплановані на жовтень 2020 року, і їх доречно провести вже на новій основі, — міркує консультант з правових питань Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Курилас. — Я вважаю, що до остаточного рішення про окружний поділ вибори до районних рад проводити не варто, оскільки їх мають ліквідувати. Зараз говорять про можливість проведення виборів у квітні наступного року, в такому разі часу дуже мало. До того потрібно також ліквідувати й районні адміністрації, які разом з райрадами фактично відійшли у минуле, адже дублюють функції об’єднаних територіальних громад. Замість адміністрацій пропонують запровадити інститут префектів, але й такого закону ще немає, кілька років тому був лише законопроект про префектів.

Префект — це особливий інститут представника центрального або регіонального уряду на місцях. Працювати в регіонах префекти як «очі гаранта Конституції» будуть не самі, а матимуть штат працівників. Однак їх буде значно менше, ніж зараз у райрадах та райдержадміністраціях. Якщо зараз у Рівненській області є 363 місцеві ради (сільські, міські, районні), то після реформи їх має залишитися усього 74 плюс обласна рада, яку не ліквідують, вона має відстоювати спільні інтереси громад. Є інша модель поділу області, за якою у ній залишиться усього 38 громад. Остаточна структура ще не затверджена.

А от скорочення в районних адміністраціях, які мають повністю ліквідувати, невідворотне. З 1 січня в них буде скорочено третину, або близько півтисячі, працівників, зараз їх в області 1733. Оптимізацію мають проводити новопризначені голови районних адміністрацій або в.о. голів. На заробітні плати цим людям в проекті держбюджету на наступний рік кошти не передбачені.

На цьому тлі незрозумілою залишається реалізація ідеї соціальних ліфтів у пошуку кандидатів на посади голів райдержадміністрацій, які от-от скоротять. У нашій області близько трьох сотень охочих подали заявки на участь у конкурсі. Навіщо запроваджувати нову схему пошуку кадрів на місця, які підлягають скороченню?

— Соціальні ліфти у пошуку кандидатів на ці посади жодним чином не пов’язані з реформою децентралізації, тож я їхньої суті не розумію, — каже Василь Курилас. — Ця ідея була б непогана раніше, але не зараз, коли райони мають об’єднати, а чиновників скоротити. До того ж, у цьому проекті при виборі кандидата оцінку роблять певні люди. Хто вони, за якими критеріями, і чому це — «ліфти»? Якщо таким чином набирають фаховий резерв в префектури, то так би й назвали, оцінили б ідеї кандидатів на префектів, можливо, відправили б на навчання за кордон, де префектури працюють багато років.

Запропонована модель децентралізації частково запозичена у Польщі, а ідея префектів — у Франції. У цій країні є великі сільські комуни, і вони — самодостатні. Вирощують, приміром, виноград, виробляють вино, мають високі доходи і не потребують допомоги від держави. Відтак і у нас, на думку Василя Куриласа, варто спочатку відродити в селах економічний потенціал, створити умови для бізнесу, щоб громади теж могли добре заробляти, а тоді вже укрупнювати райони й призначати префектів.

Світлана Федас.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також