Замість школи – філія

Щонайменше дев’ять шкіл на Рівненщині збираються закрити цього року. Ще до 20-ти перетворять у філії потужніших шкіл. На оптимізацію, як називають такі зміни чиновники, погоджуються не усюди. Наразі протестують проти філій мешканці двох сіл у Рівненському районі. Вимагають, аби спершу зробили дорогу, а тоді вже відбирали навчальний заклад.

У Рівненській області працює 652 школи, 77 з яких є малокомплектними, тобто із замалою кількістю учнів. Зокрема, досі діють дві початкові школи, де менше 10 учнів, 32 дев’ятирічки, де менше 40 школярів, і 43 ЗОШ з 11 класами і менше сотнею учнів. Утримування малих шкіл дороге. Адже кількість персоналу мало не дорівнює кількості школярів. З кожним роком подібних шкіл в області меншає, їх то закривають, то зменшують там кількість класів. А з минулого року знайшли ще один шлях оптимізації – почали створювати так звані опорні школи у більших селах, а у навколишніх школи перетворюють у філії, передбачаючи, що частину дітей з них довозитимуть в опорні. Філія відрізнятиметься від звичайної дев’ятирічки чи початкової школи тим, що не матиме свого керівництва та бухгалтерії. А отже, витрати на неї зменшаться. У Рівненському районі цього року, вже відомо, закриють початкові школи у селах Рубче та Загорощі, а у Милостові з 9 класів зроблять чотири. Дітей із цих сіл довозитимуть у сусідні, для цього куплять і шкільні автобуси. Районна рада планувала реорганізувати також школи у Гориньграді Першому, де у дев’яти класах – 42 учні, та у Рисв’янці, де 49 учнів у дев’ятирічці. Школи хочуть зробити філіями Котівської ЗОШ, у якій більше двох сотень школярів. Проте на сходах сіл мешканці і Гориньграду-1, і Рисв’янки проголосували проти об’єднання. - Повністю підтримую місцевих мешканців, - розповідає депутат облради, чий округ припадає на ці села, Михайло Кириллов. – Якби погодилися на філію, школи б найближчим часом просто закрили. А робити це в умовах, коли немає жодної інфраструктури і ніхто над нею працювати не збирається, не можна. Спершу має бути ремонт доріг і закупівля шкільних автобусів, а тоді розмова про довіз школярів до сусідніх сіл. В іншому випадку, взимку діти просто не зможуть достатися до так званих опорних шкіл. А у тому, що філії закриватимуть, впевнений. Нині на одного учня передбачено трохи більше 9 тис. грн. фінансування на рік. 300 доларів, вважайте. Це ж смішно. Директорів опорних шкіл поставлять у такі умови, що вони або змушені будуть припиняти діяльність філій, або не платитимуть зарплату вчителям. Якщо ж школа залишається як самостійна юридична структура, влада змушена буде знайти кошти на неї, як це передбачено конституційним правом на безкоштовну початкову освіту. Сільські навчальні заклади потрібно зберігати, а не нишком закривати по області, інакше майбутнього у сіл не буде. За словами голови Рівненської РДА Володимира Пилипчука, проти думки мешканців обох сіл наразі не підуть, але від ідеї приєднати ці школи до більшої не відмовлятимуться. - Будемо переконувати селян, - додав пан Пилипчук. – Зокрема, подбаємо про ремонт доріг та автобуси. Якби створили філії у цих школах, для батьків та їхніх дітей нічого б не змінилося: учні продовжували б ходити у ту саму школу, але була б економія коштів завдяки скороченню керівних посад. Ідея опорних шкіл, навпаки, рятівна для маленьких сіл. З 1 вересня, як передбачають, школи, де нема 5 учнів у класі, мають бути закриті, а діти або вчитися на індивідуальному плані, або в інших навчальних закладах. Філії дозволили б принаймні частину класів зберегти у селах, тим паче, ми сподіваємося, що демографічна ситуація з часом покращиться. До речі, торік ми закрили початкові школи у Бармаках, Волошках та Новоукраїнці – і люди задоволені. У Бармаках та Новоукраїнці у приміщеннях тепер дитячі садки, де значно більше дітей і персоналу, аніж було при школі. А у Волошках тепер діє пластова оселя, і теж більше робочих місць. У Загорощі і Рубчому теж будуть дитсадки у будівлях шкіл. В обласному управління освіти зазначають, що не впливають на оптимізацію навчальних закладів на Рівненщині. Мовляв, усе вирішують лише власники шкіл – районні ради або ради об’єднаних громад. Втім, обласні чиновники рекомендують від малокомплектних шкіл відмовлятися. - Проблема не у фінансуванні, а у якості освіти, - переконує начальник обласного управління освіти Григорій Таргонський. – У малих школах один учитель читає по кілька предметів одразу, малі класи мають неповне навантаження, а в кінцевому результаті діти недоотримують знання і не можуть конкурувати під час вступу у виші з випускниками більших шкіл. Ті, хто виступає проти оптимізації, як на мене, погано усвідомлюють такі речі. За Петра І люди теж були проти, коли паспорти їм видавати почали… Цього року ми закупимо 27 шкільних автобусів для 22 шкіл, які оптимізують в області. До речі, програма «Шкільний автобус» передбачає, що транспорт купуватимуть лише тоді, коли буде оптимізація та співфінансування від громади. Торік, коли не вдалося закупити половину із запланованих автобусів, у частині сіл виникли проблеми із довозом, але всюди їх вирішили. На Здолубнівщині, наприклад, возив приватний перевізник. Випадків, щоб діти не могли добратися до школи через сніг, не було. Пан Таргонський також запевняє, що немає ризиків закриття філій. Додає, що система фінансування шкіл цього року змінилася. З державного бюджету тепер оплачуватимуть лише зарплату вчителям та купуватимуть книги, а всі інші витрати братимуть на себе місцеві бюджети. - Наразі створення опорних шкіл є дуже вигідним для громад, - додає начальник обласного управління освіти. – Торік опорні школи у Козині на Радивилівщині та Сварицевичах на Дубровиччині отримали 8 млн. грн. на закупівлю обладнання для класів. Цього року на п’ять опорних шкіл вже передбачили 12 млн. грн. До слова, на Рівненщині у 2017-му закриють початкові школи у селах Глибочок, Іванівка та Мочулянка Березнівського, Микулин Гощанського, Городище та Франкопіль Корецького та Бродів Острозького районів. Повний перелік шкіл, які оптимізують цього року на Рівненщині: