Скандал навколо міністра юстиції Романа Зварича, який, як виявилось, не має вищої юридичної освіти, повільно, але впевнено набирає обертів. Якщо хто не чув, нагадаю, що кореспонденти популярного інтернет-видання довідались у Колумбійському університеті, що знаходиться в США, що наш міністр юстиції, який стверджував до того, що був професором цього університету, не тільки не був ніяким професором, а навіть освіти вищої в цьому або іншому навчальному закладі не одержав.
Скандал навколо міністра юстиції Романа Зварича, який, як виявилось, не має вищої юридичної освіти, повільно, але впевнено набирає обертів. Якщо хто не чув, нагадаю, що кореспонденти популярного інтернет-видання довідались у Колумбійському університеті, що знаходиться в США, що наш міністр юстиції, який стверджував до того, що був професором цього університету, не тільки не був ніяким професором, а навіть освіти вищої в цьому або іншому навчальному закладі не одержав. Що сказати? «Проколовся» Роман Михайлович, чия біографія була до того просто-таки взірцевою: американець українського походження, перед яким блискуча кар’єра науковця у Нью-Йорку, відмовляється від громадянства США і їде на історичну батьківщину, щоб працювати на її розвиток і процвітання. У Києві він за десять років стає нардепом, а потім — міністром юстиції! І тут раптом виявляється, що цей бездоганний борець за демократію вказав у своїй біографії не зовсім правдиві відомості. Скандал, ганьба, відставка? Якби це було у США, то саме така доля очікувала б Зварича. У нас все не так. І не тому, що міністр такий нехороший, а тому що ми — не американці. Ви можете собі уявити американця, який повернувся з України до Вашингтона і зробив блискучу політичну кар’єру, стверджуючи, що він був професором Київського університету? Не можете. Бо американський студент-другокурсник за рівнем знань заздалегідь переважає більшість наших професорів. Освіта у нас інша. Ознак цієї освіти, окрім «корочки», у більшості нашого начальства, що в Рівному, що у столиці, не проглядається. Дев’ять із десяти керівників районної та обласної ланки не напишуть хоча б на трійку диктант для восьмого класу і не розв’яжуть задачу з алгебри для класу дев’ятого. А «корочку» сьогодні вам організують швидко. Згадайте принагідно, що попередній голова облдержадміністрації був професором. Нинішній ще не встиг. А те, що ні той, ні інший ані диктанту не напише, ані задачку не розв’яже, і обговоренню не підлягає. Те ж саме і в столиці. І тут серед цих «професорів» з’являється Роман Зварич. Вільно говорить іноземними мовами, легко цитує античних класиків, практично не матюкається. Добре, що за останні кільканадцять років пан Роман таки обтерся на історичній батьківщині й вже використовує інколи в приватній розмові слово «блін». І тут раптом такий конфуз із дипломом. Що робити? Піти і залишити нашу юстицію із старими і новими «професорами»? Згадайте попередника Романа Зварича на міністерській посаді, який теж не мав справжньої юридичної освіти. Потрібні дипломи і звання екс-міністр Олександр Лавринович здобув, вже будучи нардепом, що у нас робиться елементарно. Формально міністр завинив. Але є серед наших політиків хоча б один, який би не «прикрасив» свою біографію, «забувши» про щось згадати або щось перебільшивши? Той же Зварич пояснює тепер, що його просто звали в університеті «професором», там так прийнято. Ось і вказав він це в автобіографії, не маючи на увазі професорський ступінь. Виправдання не переконує. Та ще менше переконують опоненти міністра юстиції, яким він, судячи з усього, заважає «рєшать вопроси». Тут прем’єр наш, Тимошенко Юлія Володимирівна, запропонувала міністрам поприносити на роботу свої дипломи. Зробити це, гадаю, не проблема. Ось диктант би їм дати. Всьому Кабміну разом із прем’єром, держсекретарем і самим Ющенком. Або контрольну з фізики за десятий клас. Цього ми не дочекаємось. Ніколи нашим міністрам. Вони державою керують відповідно до своєї освіти. Така й держава у нас у підсумку. В такій державі, в такому парламенті, в такому уряді навіть нью-йоркський студент-недоучка Роман Зварич виглядає занадто грамотним. Тому й не люблять його. Цькують бідолаху.
