Абітурієнти уже подали документи до закладів, які вони обрали, і готуються до початку навчання. А у самих навчальних закладах підбивають підсумки вступної кампанії. Загалом до 35 університетів, коледжів і технікумів області цьогоріч було подано 36 363 заяви від вступників. Щоправда, це майже на 9 відсотків менше як торік. Майже однакова кількість бажаючих вступити на навчання була в НУВГП та РДГУ. Найбільший конкурс серед абітурієнтів — в Острозькій академії. А от бажаючих вчитись заочно небагато.
Руслан Жомирук, заступник відповідального секретаря приймальної комісії НУВГП:
— До університету надійшло 13 190 заяв від абітурієнтів. Найпопулярнішими були спеціальності: автоматика, кібернетика та обчислювальна інженерія, гідроенергетика, геодезія. Як завжди, великий інтерес до будівництва і менеджменту.
Найбільше державного замовлення цьогоріч маємо на будівельні спеціальності — понад 100 місць, гідроенергетику — 45, машинобудування — 40. А от на правознавство та економічні спеціальності — лише платне навчання. Зменшилося, порівняно з минулим роком, держзамовлення на комп'ютерну інженерію — до 7 місць, тоді як поданих заяв — 325. Натомість приблизно на 1000 менше абітурієнтів цього року обрали заочне навчання.
У Рівненському державному гуманітарному університеті отримали 13 132 заяв від вступників. У середньому на одне місце було 7 претендентів. Найвищий конкурс — на спеціальності: географія (50 абітурієнтів на місце), практична психологія (25), корекційна освіта (35).
Руслан Постоловський, ректор РДГУ:
— Вступною кампанію я задоволений, вона пройшла навіть краще як торік. Ще на початку прийому документів домігся, аби нам збільшили державне замовлення — спершу мали 656 бюджетних місць для першокурсників, а до кінця вступної кампанії — 987. Загальний обсяг держзамовлення (на всі рівні підготовки) — 1887 місць.
Зарахували на навчання 1834 першокурсники. На державну форму навчання недобір всього кілька місць, лише на напрям «фізика». Складніша ситуація з набором на контрактну форму навчання — через те, що люди зубожіли і не мають чим платити за здобуття освіти. Або ж подають документи у закордонні навчальні заклади, де не потрібні результати ЗНО. До того ж, через обов'язковий цього року при вступі атестат ЗНО втратили чимало студентів-заочників, особливо — старшого віку. Вважаю, і давно про це говорю, що в нас потрібно впроваджувати європейську систему освіти та дозволити будь-яку форму вступу.
Традиційно високий конкурс був на навчання у Національному університеті «Острозька академія». У заклад подано 5 640 заяв. Найбільше на спеціальності: філологія (612 заяв), міжнародні відносини (624), правознавство (492), фінанси і кредит (371), найменше (91) — на філософію.
Ігор Пасічник, ректор НУ «Острозька академія»:
— Якщо судити не за кількістю поданих заяв, а за кількістю ліцензованих місць, то такі вищі навчальні заклади, як наш, Києво-Могилянська академія займають перші місця в Україні. Скажімо, у нас на 60 ліцензованих місць — близько 600 заяв. А серед вступників є й з Донецька та Криму.
Загалом, цього року менше абітурієнтів, ніж торік. На заочне відділення взагалі не отримали жодного бюджетного місця. Недобір у 80 місць на спеціальності «культурологія», «релігієзнавство». З початку навчального року будемо міркувати, як переорієнтовуватися.
Втратили частину абітурієнтів через те, що тричі змінювалася кількість державного замовлення — спершу воно було на рівні 15 відсотків, а потім — 37. Здивувало, що багато бажаючих було навчатися на економічних спеціальностях, зокрема, обирали економічну кібернетику. Високий був конкурс на «міжнародні відносини», «романо-германську філологію», «правознавство».
Не забезпечило Міністерство освіти, як обіцяло, і «якість вступника»: до нас подавали документи із найнижчим балом 170-175, а в інші виші й з 129 балами брали.
Інша проблема — що в школах готують до тестів, а не вчать мислити. 19 тисяч молодих людей взагалі не змогли набрати прохідний бал ЗНО та поїхали навчатися до інших держав. Тому, вважаю, університетам повинні надати право самостійно зараховувати на навчання. Так з часом і буде.
Із приватних вищих навчальних закладів за кількістю поданих заяв лідирує Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Академіка С.Дем'янчука — 3450 заяв. Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету отримав 210 заяв, Рівненський інститут ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» — 190.
