Маю проблему. Може, ви щось підкажете, бо складна дуже. Усюди кажуть, що нам усім незабаром оте саме буде. Що уряд і Янукович ведуть країну до прірви, куди нас по одному штовхатиме якщо не особисто Путін, то хтось із наближених до нього ворогів. Ну, мене не дуже й спихнеш. Бо маю де заховатися в разі чого. Але ж вічно ховатися не будеш. А коли будеш — потрібні певні запаси. Запаси чого? Те, що я раніше заготовляв перед національною катастрофою, набуло нетоварного вигляду. Позасихало, відсиріло, погнило дещо… Бо ж треба десь іще й жити. А у старому гаражі, де я запаси тримаю, влітку спека, взимку мороз, решта часу — сирість.
Маю проблему. Може, ви щось підкажете, бо складна дуже. Усюди кажуть, що нам усім незабаром оте саме буде. Що уряд і Янукович ведуть країну до прірви, куди нас по одному штовхатиме якщо не особисто Путін, то хтось із наближених до нього ворогів. Ну, мене не дуже й спихнеш. Бо маю де заховатися в разі чого. Але ж вічно ховатися не будеш. А коли будеш — потрібні певні запаси. Запаси чого? Те, що я раніше заготовляв перед національною катастрофою, набуло нетоварного вигляду. Позасихало, відсиріло, погнило дещо… Бо ж треба десь іще й жити. А у старому гаражі, де я запаси тримаю, влітку спека, взимку мороз, решта часу — сирість. На що, здається, перевірена річ військова тушонка, кілька ящиків якої я в одного прапорщика придбав недорого ще у 1998-му. А нещодавно відкрив одну банку — собака їсти відмовився. Чи то солдати колись були більш нерозбірливими, не знаю, але запах із банки був ще той. Цигарки львівської фабрики порозсихалися за двадцять років. А я планував їх на щось хороше виміняти, коли усім погано стане. Бо ж курці за цигарки усе віддадуть… Печиво засохло, горілка видихалась, крупи поцвіли… Хоч бери і викидай. А тут нова біда на порозі. Знову цигарки і тушонку купувати? Так нема вже тих дешевих, а ті, що є, здається, ніколи не закінчаться. Ви погляньте на наш базар — тим, що там є сьогодні, можна харчуватися, грітися і все інше щонайменше кілька років. А вони все везуть і везуть… Ну все є на тому базарі, навіть таке, про що і не здогадувався. І стільки цього усього, що страшно глянути. Куди воно усе подінеться, коли розпочнеться катастрофа, якою нас оце тепер залякують? Москалі приїдуть і поїдять? Так у них на базарах те ж саме, що й у нас — скільки завгодно чого завгодно. Загалом, якби не сказали, я б тої страшної кризи і не помітив. Але ж кажуть загрозливо — Україна у смертельній небезпеці! І так вже третій десяток років. Один злочинний режим замінюється у нас іншим злочинним режимом, і нічого доброго від них очікувати не доводиться… Та це я убік відійшов від головної думки. Від роздумів над тим, як найкраще приготуватися до повного краху, який настане у нас незабаром зусиллями Азарова. Чим запастися, що тримати у потрібному місці на випадок чого? А раптом нічого страшного з нами не станеться і народ охопленої кризою України традиційно понапивається і понаїдається на свята? Не вірю. Не може не статися чогось страшного, якщо про це опозиція щодня говорить. Хоча є один варіант. Спробувати не слухати занадто часто ані владу, ані опозицію. Краще пісні новорічні увімкнути або самому заспівати. Але що ж співати, коли я з дитинства, окрім першого куплету "в лєсу роділась йолочка", так і не вивчив? То може, тепер цим зайнятися? Бо ж пісні, які вивчив на свято, не засохнуть і не зіпсуються, як запаси ковбаси. Вони залишаться зі мною на усі роки, що мені залишилися. А те, що кожного року в нас буде катастрофа і страшна криза, як кажуть, не обговорюється.
