Причиною конфлікту між односельцями став мотоцикл, що впав.
Увечері 18 травня 2017 року у селі Кухітська Воля, що у Зарічненському районі. Віталій Ясковець разом зі знайомим Ярославом С. розпивав спиртні напої за магазином. До них підійшов односелець Руслан Хвалько та обперся на мотоцикл Віталія. Транспортний засіб перекинувся. Через це між чоловіками й виникла сварка, під час якої Віталій наніс Русланові два удари кулаком в голову. Той упав, з носа пішла кров. Віталій з Ярославом допомогли йому встати і вмитися, після чого поїхали на мотоциклі по домівках. А через 5 днів Руслан у лікарні помер. Згідно з результатами судово-медичної експертизи, це сталось внаслідок черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком-набуханням та компресією головного мозку.
У травні минулого року 28-річного Віталія Зарічненський райсуд визнав винуватим в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, та призначив 7 років позбавлення волі. З обвинуваченого на користь матері покійного мали стягнути понад 136 тисяч гривень на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Доки майже рік тривало досудове розслідування, а потім і судове, підозрюваний під вартою не перебував. Тільки 25 травня 2018 року, у день проголошення вироку місцевим судом, обвинувачений потрапив за ґрати. З цього ж дня й розпочався відлік призначеного судом строку ув’язнення.
Вирок Зарічненського районного суду оскаржив захисник обвинуваченого. Він просив вирок скасувати у зв’язку з відсутністю в діях його підзахисного складу злочину.
Прес-служба Рівненського апеляційного суду повідомила РВ, що ні захисник, ні обвинувачений не заперечували, що в той день був конфлікт, однак удари, які наніс Віталій Русланові, були незначними і не могли спричинити його смерті. Віталій пропонував Русланові під’їхати з ним додому, але той відмовився. Увагу колегії суддів захисники і обвинувачений акцентували на тому, що райсуд допустив неповноту судового розгляду, належним чином не дослідив висновок експерта про наявність на тілі Віталія слідів, які б могли залишитися після нанесення ним ударів, та не з’ясував за яких обставин потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, які не могли стати причиною загибелі людини. Наполягали, що Ярослав С., який перебуває на диспансерному обліку в психіатра, причетний до цього кримінального правопорушення, і покарання має понести саме він, а не Віталій.
Втім, перебуваючи рік на волі, і стільки ж у в’язниці, ні обвинувачений, ні його захисники не надали судам першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що тяжкі тілесні ушкодження Русланові нанесла інша особа та є свідки, які можуть це підтвердити. Також відсутні підстави стверджувати, що Ярослав С. психічно нездоровий та перебуває на диспансерному обліку в спеціалізованій лікарні. Рівненський апеляційний суд вирок райсуду стосовно засудженого залишив без змін, апеляційну скаргу захисника — без задоволення.
