Минулого тижня в стінах Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука запрацював криміналістичний полігон. У спеціально обладнаних аудиторіях майбутні юристи опановуватимуть мистецтво криміналістичних досліджень та вдосконалюватимуть навички проведення слідчих дій. Презентацію полігона проводив декан юридичного факультету Андрій Матвійчук. Отож користуючись нагодою, ми поговорили з деканом і про новий навчальний об'єкт, і про перспективи юридичної освіти.
— Пане декане, розкажіть про мотиви створення криміналістичного полігона на юридичному факультету МЕГУ.
— Одразу зауважу, що криміналістика входить до переліку нормативних дисциплін в рамках підготовки майбутніх юристів. Адже саме криміналістика формує практичні вміння у сфері оперативно-розшукової та експертно-криміналістичної діяльності, надає знання про засоби, прийоми та методи розкриття злочинів, розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Між тим, переважно в Україні студенти непрофільних закладів опановують теорію криміналістики, а практичні уявлення про неї здобувають, у кращому разі, в науково-дослідних криміналістичних центрах при обласних управліннях МВС України. Натомість ректорат Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука ухвалив принципове рішення створити власний криміналістичний полігон, щоб наші студенти-юристи могли отримати практичні знання у галузі криміналістики.
— Тобто ваш полігон повністю відтворює криміналістичну лабораторію?
— Наш криміналістичний полігон складається з двох навчальних приміщень. По-перше, це навчальний клас, обладнаний спеціальними засобами та комп'ютерною технікою, що дає можливість здійснювати, наприклад, техніко-криміналістичне дослідження документів, почеркознавчі дослідження, ідентифікацію особи за ознаками зовнішності (робота із програмою "Фоторобот"), проводити дактилоскопічні дослідження та оволодівати навичками судової відео— та фотозйомки. Інша аудиторія обладнана таким чином, що дозволяє проводити практичні заняття з криміналістичних експертиз та оволодіння тактикою слідчих дій. При цьому між аудиторіями є відеозв'язок, отож студенти, які знаходяться в навчальному класі, можуть спостерігати та аналізувати дії своїх одногрупників, які, наприклад, проводять первинний огляд місця події.
— Напевно такий полігон чимало коштує?
— Так, задоволення не з дешевих, адже лише валіза експерта-криміналіста коштує близько тисячі умовних одиниць. Втім, ми впевнені, що витрати себе виправдають. Як мінімум, навіть якщо не усі студенти юридичного факультету МЕГУ у майбутньому оберуть професію експерта-криміналіста, то принаймні спробувавши на практиці те, чим доведеться займатись усе життя, зможуть свідомо вирішити, підходить їм така робота чи ні.
— До слова, а як вирішується питання працевлаштування випускників вашого юридичного факультету?
— Нині ми готуємо студентів у галузі знань "Право" за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями — бакалавр та спеціаліст. Левова частка випускників-бакалаврів нашого факультету продовжують навчання у рідних стінах, здобуваючи диплом спеціаліста. Водночас спираючись на дані з Рівненської обласної служби зайнятості та на власну інформацію, ми можемо стверджувати, що наші випускники без роботи не залишаються. При цьому майже 80-85% наших випускники працюють у підрозділах органів внутрішніх справ та прокуратури, пенітенціарних закладах, судах та органах юстиції, а також юристами у різних установах (наприклад, банківських) та на підприємствах як Рівненської, так і сусідніх областей — Волинської, Львівської, Хмельницької, Житомирської, а також у Київський та Закарпатській областях.
— Між тим, вже кілька років поспіль ми чуємо про надмірну кількість юристів, яких випускають українські виші — такі закиди вас не турбують?
— Звичайно, турбують. Але у цьому питанні є певні нюанси. Передусім, вважаю, що суспільство, яке прагне успішного поступу, приречене на розвиток юридичної сфери, а отже, юридичної освіти. Візьмемо дві країни з потужними правничими традиціями — США та Німеччину. Їх ще називають країнами успішного права. Так-от, за соціологічними даними, лише адвокатів у США та Німеччині налічується один на кожні 295 та 580 чоловік відповідно. А між тим юридична діяльність, як ви розумієте, цією професією не вичерпується, тобто людей з юридичною освітою там ще більше. Між тим, нині в України в рік випускається до 9000 фахівців з юридичним дипломом. Якщо навіть взяти цей показник як базовий та помножити на 20 (тобто роки підготовки юристів у незалежній Україні) — вийде, що юристів у нас 180 тисяч, або у перерахунку на кількість населення — один юрист на 255 українців. Тому впевнений, що теза про надмірну підготовку юристів в Україні дещо некоректна.
— Попри це Міністерство освіти та науки скоротило цього року державне замовлення юристів на 20%.
— Скорочено кількість бюджетних місць. Натомість обсяги підготовки майбутніх юристів практично зберігаються. Іншими словами, фінансування підготовки майбутніх юристів стає справою самих студентів та їхніх батьків. Ми це добре розуміємо, тому Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука здійснює виважену цінову політику та іде назустріч студенту, надаючи можливість розрахунку за навчання за найбільш прийнятним графіком.
З іншого боку, для студентів-юристів створюються максимально комфортні умови навчання. Передусім сформовано команду викладачів, до якої входять практики із значним досвідом роботи у правоохоронній і судовій сфері та викладачі-науковці (доктори та кандидати наук), що робить навчальний процес максимально змістовним. Паралельно постійно посилюється матеріальна база юридичного факультету. У цьому нам усіляко сприяє наш ректор А.С.Дем'янчук. Він, до слова, сформулював професорсько-викладацькому складу факультету цілком конкретне завдання: випускники-юристи повинні за допомогою знань, здобутих в стінах університету, без особливих проблем знайти своє місце в динамічному українському суспільстві. Над цим і працюємо.
