Будь-якої професії людину потрібно вчити. Це факт. Але у творчих галузях, наприклад музиці, часто можна зустріти людей або взагалі без будь-якої підготовки (український шоу-бізнес), або самоучок (рок-музика). Керівник кафедри естрадної музики РДГУ Олександр Калустьян вважає, що в музику повинні приходити професіонали з відповідною освітою. Тому в Рівному й існує єдина у Західній Україні кафедра естрадної музики, котрій днями виповнилось 10 років.
— Як виникла ідея створити новий напрям підготовки фахівців — кафедру естрадної музики? — Ректорат тоді ще Інституту культури шукав нові методи музичного виховання, які б відображали тогочасні тенденції розвитку музичного мистецтва. Я тоді працював на музично-педагогічному факультеті педінституту, а оскільки вже мав досвід створення кафедри на факультеті музичної творчості Інституту культури, мене запитали, чи можу я зробити кафедру саме естрадної музики. Тоді це була потреба часу, адже керівництво навчального закладу бачило, що чогось у навчальному процесі не вистачає. Мені довелося самому готувати всі необхідні документи, проходити багато різних узгоджень. Власне, спочатку ми хотіли назвати кафедру «естрадної музики та шоу-бізнесу», проте вплив Михайла Поплавського, який подібну структуру створював у Київському університеті культури, не дозволив нам мати саме таку назву. Але завдяки підтримці Національної спілки композиторів мені вдалося «пробити» необхідні міністерства, інші інстанції. І в 1998 році ми нашу кафедру відкрили. Щоправда, «поселилися» ми спочатку у двох кімнатах гуртожитку на вул. Котляревського. Уже після об’єднання Інституту культури та педінституту в РДГУ я звернувся до ректора Руслана Постоловського, котрий завжди нас розумів і йшов назустріч. Він виділив колишню їдальню в підвалі корпусу на вул.Хвильового, дав гроші на капітальний ремонт — тут навіть стін не було, а лише одне сміття. Окрім цього, керівництво ВНЗ сприяло нам у придбанні апаратури (інструментів, підсилювачів, студії звукозапису), без якої, звісно, навчання на кафедрі естрадної музики фактично неможливе. — У чому конкретно полягала новизна кафедри? — Власне, ми стали першою платною мистецькою кафедрою та першою творчою кафедрою за професійним напрямом «музичне мистецтво», а не «народна художня творчість». Причому, на перших вступних іспитах у нас одразу був конкурс. Хоча на інших кафедрах державних місць було значно більше. Тобто це показало, що ми рухаємось у правильному напрямку, оскільки молодь зацікавлена у тому, щоб ставати професіоналами у сучасній музиці. Саме тому декілька років тому ми започаткували нову спеціалізацію «комп’ютерно-електронна музика», яка дозволяє готувати фахівців — аудіотехнологів (звукорежисер, звукооператор), аранжувальників і викладачів. І це також було вперше в Україні. Парадокс, але нашу ідею не всі в університеті підтримували і розуміли. — А що таке, власне, естрадна музика? — Поясню на прикладі наших викладачів. Нарешті у нас є сильний клас гітари на чолі з Юрієм Стасюком. У нас працює знаний у місті джазово-блюзовий піаніст Олександр Заходякін, свого часу із студентів кафедри був створений етно-блюзовий колектив «Вишнева гора», зараз існують джаз-хор і естрадний оркестр. Із вокалістами кафедри займається заслужена артистка Марія Фарина. Власне, ще багато людей працюють над вихованням професіоналів сучасної якісної музики. Наголошую, саме професіоналів — нині багато хто займається сучасною музикою, іноді це називають «попсою», іноді роком, але це переважно аматорство. Такі кафедри, як наша, потрібні, щоб у музику поверталася потреба професійної освіти, котра, зрозуміло, має безліч нюансів, необхідних для повноцінної діяльності в умовах сучасного шоу-бізнесу.
