Прощання з Героями відбудеться на Майдані Незалежності у Рівному 10 вересня о 9:30. Поховають Тараса Лазарчука у Костополі, Миколу Войтовича – в Обарові, а Сергія Тлучкевича – у Ставках.
Тарас Лазарчук народився 3 листопада 1985 року в смт. Степань Сарненського району. З 1992 по 2003 рік навчався у Степанській школі. Після завершення школи вступив до Національного університету водного господарства та природокористування за спеціальністю "Гідроенергетика". Завершив університет з відзнакою. Працював у проектній групі на підприємстві «Рівнеобленерго», далі – поїхав працювати за кордон.
Після початку повномасштабного вторгнення, Тарас не вагаючись, повернувся до України. Вже наступного дня, 25 лютого, добровільно пішов до військкомату, щоб стати на захист Батьківщини. 1 березня Тараса було зараховано до лав ЗСУ. За два з половиною роки війни виконував бойові завдання на Сумщині, Донеччині, обороняв Бахмут. В зоні бойових дій отримував поранення, але попри це, завжди повертався до побратимів.
Молодший сержант, боєць полку «Азов» Тарас Лазарчук загинув, обороняючи Батьківщину, 4 вересня на Донецькому напрямку.
Микола Войтович народився 23 квітня 1996 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №26. Потім вступив до ВСП "Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП", де здобув спеціальність «Електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажних силових мереж та електроустаткування». У ВСП “ Рівненський автотранспортний фаховий коледж НУВГП ” , де навчався заочно, отримав спеціальність «Обслуговування та ремонту автомобілів двигуна». Вищу освіту здобув у Національному університеті водного господарства та природокористування за напрямом «Будівництво та цивільна інженерія».
Микола закінчив кафедру військової підготовки НУВГП, молодшого лейтенанта. Працював інженером-будівельником TOB «A-2», а потім – продавцем у ТОВ «Епіцентр К». 26 жовтня 2022 року його мобілізували до війська.
- Син був дуже доброю та щирою людиною, дуже любив тварин, завжди дбав про слабших. Товариський, усміхнений, комунікабельний – він легко знаходив спільну мову з людьми. Розумний і пробивний, відповідальний. Під час навчання був старостою, його слухали та поважали, - розповідає мама Героя Людмила.
28-річний старший лейтенант Микола Войтович загинув при виконанні бойового завдання 5 вересня на Бахмутському напрямку.
Сергій Тлучкевич народився 27 січня 1993 року в Луцьку, проте все життя провів у Рівному. Тут закінчив Рівненський ліцей №2, продовжив освіту в Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі, за тим – у Львівській комерційній академії, а магістратуру за фахом «Облік та аудит» закінчив у Національному університеті водного господарства та природокористування.
-Сергій не мав військової освіти чи досвіду, останні роки працював механіком-налагоджувальником на виробництві морозива. Але коли розпочалось повномасштабне вторгнення в перші ж дні пішов добровольцем до військкомату. Тоді йому потрібно було зачекати, а вже у травні 2023 року його мобілізували. Сергій був на навчанні у Великій Британії, а потім увесь час його підрозділ був на Луганщині, - розповідає дружина Героя Олена.
Під час служби Сергій тричі отримував осколкові поранення, але гарно зарекомендував себе, тож його направили навчатися на офіцера.
-Після навчання отримав звання молодшого лейтенанта та повернувся до свого підрозділу на Луганщині. Про службу мені не розповідав, говорив, що немає права. Єдине постійно просив мене не хвилюватися. Завжди казав, що все добре, що немає чого переживати. Хвилювався за сина, якому скоро виповниться три роки… Сергій – найкращий чоловік, люблячий тато, добрий, щирий, справжній. Усе, що можна доброго сказати про людину, усе це – про Сергія, - каже Олена.
31-річний молодший лейтенант Сергій Тлучкевич загинув 5 червня на Луганському напрямку, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини.
