Начальник відділу служби аналізу безпеки РАЕС Сергій Гуцало взяв участь у 32 кросконтинентальному запливі через протоку Босфор (м. Стамбул, Туреччина). 23 серпня рівненському атомнику вдалося подолати відстань у 6,5 кілометрів та успішно фінішувати в одному з найпопулярніших та найвидовищніших запливів світу на відкритій воді.
Кросконтинентальний заплив через протоку Босфор визнаний Всесвітньою асоціацією з плавання на відкритій воді (WOWSA) «Кращим змаганням з плавання в світі». Його ще називають запливом двох континентів або двох мостів, бо у ньому плавці стартують в Азії за мостом Султана Мехмеда Фатіха, а фінішують - в Європі перед Босфорським мостом. Змагання проходять через стамбульську протоку Босфор, що поєднує Чорне море з Мармуровим. Тільки один раз в році її повністю перекривають для судноплавства на 2 години і влаштовують заплив.
У нинішньому 32-му запливі взяло участь близько 2000 плавців з 34 країн світу, в числі яких успішно фінішував Сергій Гуцало.
«Вся привабливість подолання Босфору не тільки в самому запливі. Це комплекс заходів, розрахованих як мінімум на півріччя, які складаються з тренувань й організаційних моментів. Реєстрація на заплив відбулася ще на початку січня. Увесь цей час я ретельно готувався і мріяв, що подолаю цю дистанцію в 6,5 км «підступним» руслом Босфора. Готувався, сумнівався і побоювався, адже відкрита вода не пробачає легковажності. Відстань до берега ліворуч, праворуч - кілометр та глибина 50 метрів, подекуди – більше. Але все відбулося якнайкраще. Я впіймав течію з правильною траєкторією, вдало поплив на фініш і подолав Босфор з досить непоганим часом, на який і не розраховував», - прокоментував Сергій Гуцало.
Сергій Гуцало рзповідає, що основна хитрість і складність запливу полягає в течіях протоки. Босфор має дві течії: верхню з менш солоною водою напрямком з Чорного моря до Мармурового, і південніше нижню з солонішою водою — з Мармурового до Чорного моря. Є кілька небезпечних моментів. Перший - обрати неправильний орієнтир і поплисти в бік від маршруту. Інший - пізно повернути на фініш. Тоді довго і виснажливо доведеться боротися з зустрічною течією. Складність в тому, що ніхто не знає напевне, де і яка буде течія сьогодні, вони - постійно змінюються. Кожен рік близько 30-50 осіб не фінішують, сходячи з дистанцій через ті чи інші причини.
До змагань Сергій Гуцало готувався досить ретельно. В підготовці документів до старту йому допомагав старший тренер-викладач управління соціальних об’єктів РАЕС Олександр Савчук. Консультував щодо тренувань, розподілу навантажень і відновлень заслужений тренер України Олександр Береснєв.
«Звісно, карантин вплинув на хід моєї підготовки до запливу. Басейни тривалий час були зачинені, проте це не завадило мені тренуватися на відкритій воді. Я їздив до Білого озера, піщаного кар’єру у с. Сопачів і там відпрацьовував навички. Пощастило потренуватися і в Адріатичному морі у Хорватії, де проводив відпустку. Зокрема, у моїх тренуваннях були присутні регулярні пробіжки, велозаїзди та силові вправи. У комплексі це дало змогу максимально підготуватися до заходу», - відзначив Сергій Гуцало.
На успішність результату подолання Босфорської протоки за 1 годину та 3 хвилини вплинуло і те, що Сергій Гуцало з дитинства займався плаванням, є членом клубу «Енергоатом МАСТЕРС», неодноразово брав участь у Міжнародному турнірі з плавання на відкритій воді «Біле озеро», багаточисленних забігах, велозаїздах та змаганнях з триатлону РАЕС. Усе це в комплексі формувало спортивний стиль атомника та гартувало його витримку, волю й дух. А от як лідер, новатор та ідейна особистість, атомник успішно реалізовується, очолюючи ВП ГО «Українське ядерне товариство» у Рівненській області.
«Олімпійський комітет Туреччини разом зі спонсорами підготували і провели заплив на професійному рівні. Технічне забезпечення, інформаційна, психологічна, медична підтримка та заходи безпеки були на висоті. Транслювався захід на 3-х мовах. Хочу вПід час запливуідзначити, що заплив не є надто складним для подолання. Так чи інакше він потребує певної фізичної та організаційної підготовки. Вважаю, що більшість людей, які впевнено можуть триматися на воді тривалий час, здатні це зробити. Основний момент – потрібно бути психологічно готовим опинитися у центрі протоки та до боротьби із зустрічною течією. Хоча саме ці ризики роблять заплив ще більш привабливим для багатьох тисяч спортсменів з усього світу щороку. Тож, на такого роду заході варто побувати хоча б раз у житті, аби побачити високоякісну організацію та випробувати себе на міцність», - підсумував Сергій Гуцало.
Веб-сайт РАЕС.
