Як жити так, щоб не хворіти, знає володимирчанин Михайло Пікторов. Чоловік вже 23 роки ходить по землі босоніж, а також п'є "живу" воду, майже не вживає м'яса і мислить позитивно. Такий спосіб життя Михайло Пікторов обрав, коли почав цікавитися нетрадиційними методиками оздоровлення, паралельними світами та енергетикою, яка є навколо нас. Тоді й зрозумів пан Михайло, що чим ближче людина до землі, тим вона здоровіша...
— Усі недуги в людини виникають через те, що вона віддаляється від природи. Тому, щоб не хворіти, треба до неї повертатися. Однак робити це варто поступово. Починати найкраще влітку — щодня хоча б трохи ходити босоніж. Тоді з організму знімається наелектризованість, відповідно, людина стає спокійнішою. Я помітив, що найкраще себе почуваю, коли торкаюся ногами землі під час сходу сонця та в полудень. Очевидно, саме в цю пору земля має найпотужнішу енергетику. Під час ходіння босоніж також масажуються п'яти, а на них, як відомо, знаходяться точки, що відповідають за різні органи. Таким чином, ми масажуємо все тіло. Тому вдома теж краще ходити босоніж, а також не вкривати ноги під час сну. Не варто забувати і про воду. Вже навіть науковці довели, що вона має пам'ять. Тому пити треба "живу" воду, тобто не кип'ячену і не газовану — і лише з позитивними думками. Не варто боятися прогулянок під дощем, бо це теж "жива" вода. А після гарячого душу чи ванни добре на дві-три секунди стати під холодний струмінь. Їсти краще більше рослинної їжі. Хоча я іноді дозволяю собі трохи м'яса. Не важливо, яловичина це чи свинина, проте воно має бути гарно приготовлене. Однак найголовнішими для здоров'я, вважаю, є позитивні думки. Коли ми думаємо про людей лише хороше, прощаємо їм, не тримаємо в собі негатив, тоді й хвороби до нас "не чіпляються". Коли я тільки почав ходити босоніж, було тяжко психологічно — люди звертали на мене увагу, дехто крутив біля скроні пальцем. Та я радів, коли людина просто посміхалася, оглядаючи мої п'яти, бо розумів, що даю їй певний позитив. Упевнений, вона розкаже про мене своїм знайомим, і вони теж посміхнуться. Свої знання Михайло Пікторов вже багато років передає своїм учням — вихованцям Дитячого козацького товариства. Нині в організації налічується 1250 дітей. Взимку вони босоніж вибігають на декілька хвилин на сніг, наслідуючи свого вчителя. Жодного разу ніхто з дітей після таких "прогулянок" не застудився. Не хворів за всі 23 роки і Михайло. Буває тільки, що іноді ранить ноги. Таке найчастіше трапляється навесні, коли тане сніг. Тоді у багнюці тяжко помітити скло чи інше сміття. Також останнім часом у п.Михайла погіршився зір. Чоловік пов'язує це з роботою за комп'ютером, відтак іще раз підкреслює: треба бути ближчим до природи.
