Земля нині коштує дорого. Чим ближче до Рівного, тим дорожче. І це лише початок — ціна земельних ділянок зросте ще більше після того, як буде впроваджено ринок землі. Тим часом, площа земель навколо обласного центру щодня невпинно скорочується за рахунок померлих, яких ми традиційно ховаємо на кладовищах. Місця вічного спочинку вже оточили місто з трьох боків і розширяються на очах. Якщо нічого не змінювати, за кілька десятків років Рівне буде оточено суцільним «цвинтарним поясом», що призведе до значних проблем із будівництвом нового житла, доріг та решти інфраструктури міста ХХІ століття. Вихід один — будувати крематорій. Досі влада боялася говорити про це, аби не втратити прихильності виборців. Допоміг випадок. Точніше, вимога депутатки міськради Ірини Пилипчук закрити цвинтар у Новому Дворі.
Новодвірці на сесії сваряться з Іриною Пилипчук, фото:ЧаРівне
Депутатка від «Самопомочі» вийшла до мікрофона та запропонувала: «А чому б не побудувати крематорій?». Перед цим була дискусія двох депутатів — Ірини Пилипчук та Анатолія Чугуєвця. Останнього обирали у раду мешканці Басового Кута. Через те, що вулиця Чорновола для нього є близькою, Чугуєвець виступає за збереження старого кладовища в Новому Дворі, яке так заважає Ірині Пилипчук. Він уже встиг зареєструвати петицію проти закриття кладовища на сайті міської ради та розповсюдив у Новому Дворі брошуру, в якій описав наміри співвласниці ринку «Сагайдачний». Тому обурена делегація, яка складалася з п’яти жінок, прийшла на сесію міської ради, щоб висловити усе, що думають новодвірці про Ірину Пилипчук. Олії у вогонь підлило й те, що перед цим депутатка від «Самопомочі» виступала зі своєї ініціативою у місцевій церкві.
— Я була шокована, коли почула про це у храмі, — виступила перед депутатським залом жителька Нового Двора Леся Семак. — Пилипчук почала розповідати, що ми маємо надати підписи для закриття кладовища. Нібито його треба закрити, бо цвинтар несе загрозу для унікальних підземних вод. Невже 30 років тому, коли відкривали кладовище, про воду ніхто не знав? Звісно, знали. По-перше, кладовище розташоване над річкою, а ями копають лише два метри глибиною. Ніякої води там немає. По-друге, у нас унікальна глина, яка робить хороший замок. Тобто нічого у питну воду не потрапляє. Вона захищена.
У нас закралася підозра, що депутатка переживає не за екологію, а за Царське Село, де проживають її родичі. Саме їм і заважає наше кладовище. Однак мешканці Нового Двору закрити кладовище не дадуть. Нам обіцяють, що після закриття наших рідних ховатимуть на кладовищі «Нове», але це дуже незручно. Адже орендувати на годину катафалк, щоб провести в останню путь людину, коштує 900 гривень. І це для нас — нормальні гроші. Разом із тим, на кладовищі «Нове» теж залишилося небагато місця. Боюсь, що нас примушуватимуть хоронити рідних на цвинтарі у селі Велика Омеляна.
Після того, як обурені мешканці Нового Двору покинули сесійну залу, й було запропоновано зайнятися питанням перспективи будівництва крематорію в Рівному. Його порушила згадана вище депутатка.
Ірина Пилипчук:
— Крематорій — це питання нашої екологічної безпеки. Про це я уже говорю не перший рік. Ще у перші роки свого депутатства я зверталася до міського голови Рівного з цим питанням — отримала офіційну відповідь, що будувати крематорій обов’язково лише у тому випадку, коли в місті мешкає мільйон жителів. Оскільки у Рівному всього 240 тисяч мешканців, то це не обов’язково. Іншими словами, я отримала відписку. Хоч це питання дуже важливе. Очевидно, що про це замисляться, коли проблема із нестачею місць на кладовищі стане більш гострою, і її потрібно буде вирішувати.
На ці слова міський голова Рівного Володимир Хомко, який головував на сесії, порадив двом депутатам очолити комісію щодо вивчення можливості будівництва крематорію в місті. Але Ірина Пилипчук та Олександр Довжаниця відмовились. Адже це питання викликає доволі негативні думки у громадськості, які можуть зашкодити їхній політичній кар’єрі напередодні місцевих виборів. Здебільшого це пов’язано з релігійними переконаннями.
Незважаючи на це, міський голова Володимир Хомко визнав, що в місті є проблема з кладовищами. Тому створив тимчасову депутатську комісію, яка має вивчити стан справ на кладовищі «Нове», яке в народі називають «Молодіжним». Голова депутатської комісії Ігор Ковалець має з’ясувати, скільки місця для захоронення там залишилося і як можна розширити «Нове». Оскільки до цього міська влада скуповувала паї, щоб розширити кладовище, а взамін селянам пропонувала вільні земельні ділянки в Рівному, то комісія ще й має розробити прозору процедуру обміну землі. Її мають втілити в окремих проект рішення та затвердити на одній з майбутніх сесій міськради.
Додамо, що торік Міністерство регіонального розвитку збирало дані, щоб зрозуміти ситуацію зі станом поховань в Україні. Відтак у 2018 році лише 30 тисяч померлих піддали кремації, що становить лише 6% від загальної кількості. Такі поховання шляхом кремації робили лише у Києві, Одесі та Харкові, де функціонують крематорії. Тому наразі кремація серед українців не користується особливим попитом.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
Голос народу
Анастасія, 20 років:
— Я є прихильницею традиційного поховання. Впевнена, що не всі будуть готові відректися від традицій на користь альтернативного поховання. Наскільки я знаю, наша релігія забороняє такий вид поховань. Тому священники спочатку мали б висловити свою думку.
Назар, 20 років:
— На мою думку, було б непогано побудувати крематорій, бо практично весь світ перейшов до такого виду захоронення. Створювати місця, щоб зберігати прах людини, було б набагато раціональніше. Хоча, думаю, у Рівному є достатньо вільної землі для захоронення.
Юрій, 45 років:
— Я думаю, що процес кремації не підтримають рівняни, бо більшість людей звикли до традиційного способу поховання як у містах, так і в селах. Кажуть, що спосіб кремації буде дешевшим, але будівництво крематорію також потребує значних коштів. Можливо, за кордоном і використовують такий спосіб, але ми — українці, тому ховаємо померлих як це робили наші предки. Думаю, священники будуть проти, бо традиції — це традиції, але, можливо, після традиційного обряду.
Галина, 50 років:
— Будівництво крематорію схвалюю. Вважаю, що кремація порівняно з традиційним похованням не шкодить природі. Тому це може вирішити проблему з браком місця для поховань. Хоча гадаю, що багато людей не погодяться, бо вони звикли до традиційного ритуалу.
Валентина, 62 роки:
— Думаю, що рівняни не підтримають цю ідею, оскільки звикли до традиційного способу захоронення. Хоча, як на мене, краще такий спосіб, аніж використовувати землю в цілях поховання. Серед моїх знайомих рівнян немає тих, які б використовували кремацію, проте знаю таких людей в Києві та Москві.
Петро, 68 років:
— Ставлюся до обряду кремації негативно, оскільки шаную традиційні методи поховання. Думаю, що суспільство більше підтримає традиційне поховання. Тому і священники будуть проти кремації. Зазвичай ми, українці, ставимось вороже до чогось нового.
Опитування підготували
Юлія Савчук та Наталія Бурченя.
