Міський голова радить рівнянам скористатись цим часом, щоб створити ОСББ або обрати управлінську компанію, інакше можуть втратити субсидію на утримання житла.
П’ять мільйонів гривень субсидій щомісяця у Рівному нараховують на оплату послуг з утримання будинків. Через ляпи у законодавстві уже з червня власники квартир у будинках, які досі не спромоглися створити ОСББ або ж обрати управлінську компанію, могли б втратити ці субсидії, що призвело б до банкрутства багатьох підприємств комунальної сфери у місті та до занедбання будинків. Що робити мешканцям багатоповерхівок, аби не залишитися без допомоги держави, — розповів Володимир Хомко, відповідаючи на запитання «РВ» про проблеми Рівного.
— Коли розробляли закон про здійснення права власності у багатоквартирному будинку, забули вписати словосполучення «послуга з управління». Тому ми два роки не могли оголосити конкурс для управлінських компаній, а міністерство не могло розробити типовий договір для них. Знайшли вихід: вписати цей термін у новий закон про житлово-комунальні послуги. І було б добре, але хтось з голосу під час голосування у Верховній Раді вніс правку: якщо будинок не створив ОСББ на момент набрання чинності закону та не обрав собі управлінську компанію, то орган місцевого самоврядування має протягом трьох місяців обрати йому управлінську компанію самостійно. Але лише за письмової заяви не менше 50% мешканців.
Окрім того, що важливо, відповідно до нового закону, з червня пільги та субсидії надаватимуться не на «обслуговування будинку», а лише на «управління». А управління фактично досі немає, бо не обрано управлінських компаній, а обслуговування вже не буде, бо нелегітимне. В Україні 90% будинків, які не створили ОСББ, досі обслуговують жеки. Що робити і як надати людям пільги, я не знав. Звертався до міністерства — мовчання. У колишні часи вже хтось би на Сибір поїхав з валізами за таку прогалину у законі. Всім відділом, а то й на чолі з міністром.
Проте минулого тижня вийшла постанова Кабміну про призначення житлових субсидій на оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, яка продовжила нарахування пільг та субсидій на послугу з «обслуговування» до 31 грудня 2018 року. Якби не було цієї постанови, за декілька місяців збанкрутували б усі підприємства, які надають цю послугу, тобто жеки та подібні до них організації. Фактично припинилося б утримання будинків. Постанова уряду кардинально змінює ситуацію, хоч, як на мене, вона і входить у конфлікт із законом про житлово-комунальні послуги. Але це не моя проблема, а Кабінету Міністрів.
Мешканці повинні розуміти: будинок — це їхня власність. Відтак вони відповідають за його утримання та стан. Для того, щоб утримувати будинок відповідно до законодавства, потрібно обрати управлінську компанію. У Рівному створено до десяти таких, тобто є з чого вибирати. Якщо якийсь будинок не обере управлінську компанію до 31 грудня, доки діятиме згадана постанова, мешканці припинять отримувати субсидії на цю послугу. У Рівному є близько 1400 будинків, трохи більше половини не створили ОСББ і мають обрати управлінську компанію. Хоча можуть вчинити і по-іншому: зібрати збори і створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Як на мене, цей варіант кращий. Звертайтеся до нашого управління ЖКГ за консультаціями, як обрати управлінську компанію. Ми готові допомагати і морально, і юридично.
— Минулого тижня розпочали ремонт вулиці Макарова, що обійдеться бюджету у понад 40 млн. грн. Трохи більше кілометра дороги мають капітально відремонтувати за чотири місяці. Встигнуть, зважаючи, що та ж фірма не закінчила ще вулицю Романа Шухевича та, хоч і під іншою назвою, так і не зробила тротуари на Соборній?
— Директор компанії, яка виграла тендер («Будінвест Груп». — Ред.), пообіцяв, що ремонт Макарова буде зроблено у зазначені терміни. Всі передумови є: кошти виділено, погода нормальна, техніки достатньо. А ремонтом вулиці Шухевича я дуже задоволений. До завершення там ще багато потрібно зробити: покласти другий, основний, шар асфальту, облаштувати тротуари, газони. Але думаю, за місяць-півтора все буде готово. Такої дороги у Рівному ще не було. Але знаєте, яка різниця між Шухевича та Макарова? Шухевича робили десь у 80-х і поклали бетонну основу, тому будь-яких просідань асфальту на цій вулиці просто не може бути. Макарова, на жаль, просто лежить на ґрунтовій основі, тож щоб її зробити якісно, потрібно зняти все, вирити «корито», засипати його щебенем, втрамбувати і лише після цього класти шари асфальту.
Щодо тротуарів на Соборній, то оголошено додатковий тендер і влітку від Будинку офіцерів до вулиці Вербової їх зроблять. За те, що попередня фірма (ТОВ «Трансзахід Логістик». — Ред.) не доробила, ми їй не заплатили. А якістю покладеного асфальту на Соборній я задоволений.
— Усі гроші «осядуть» на Макарова чи у місті капітально ремонтуватимуть цього року ще й інші вулиці?
— Уже почали робити додаткову смугу на Князя Володимира, а також проходить експертизу проект ремонту трубчастого переїзду, який дозволить розширити дорогу на цій вулиці. Повним ходом йдуть роботи на вулиці Орлова, плануємо завершити до середини червня. Триває ремонт Вербової і буде поточний ремонт вулиць Олени Теліги, Дворецької. Також на виході глобальний проект щодо ремонту Чорновола (від церкви у Новому Дворі до басейну). На цій вулиці потрібно вирішити проблему зі стічною водою, окрім того, зробити тротуар, який би з’єднав Новий Двір, Щасливе з містом. Але ремонтувати цю вулицю розпочнуть наступного року. Як і Соборну, де плануємо зробити ділянку від Луцького кільця до вулиці Князя Острозького.
— Навколо Басового Кута у Рівному все більшає будівельних майданчиків. Ви такою будівельною активністю задоволені? Тим паче, що дозволи на будівництво були надані за вашої каденції.
— Не задоволений, але треба було думати 30 років тому, коли розпаювали КСП «Волинь». За 50 метрів до берега будувати не можна, а вся інша земля у приватних руках. Цією забудовою було знищено заплаву озера та головний водозабір Рівного. Але ми надаємо дозвіл на будівництво, бо зобов’язує законодавство. Якщо відмовимо власнику земельної ділянки — суд змусить. Дозволи даємо тільки на те, що можна будувати біля води, як-от спортивні комплекси. Але забудовники потім різноманітними схемами переводять будівництво у те, що їм треба. Зносити, що збудували, я не маю права по закону і не збираюся. Якщо на Басовому Куті буде порушено законодавство щодо 50-метрової зони до води, подаватимемо до суду.
— Чому досі не оголошено тендер на реконструкцію стадіону «Авангард»? Документи ж у міську раду було передано ще кілька тижнів тому.
— Було підвищено рівень заробітної плати, тож ми мусили перерахувати усі кошториси. Бо по тій зарплаті, що була прописана у проекті раніше, будувати було б неможливо. Ми знову передали документи проектантам, щоб вони взяли дозвіл і пройшли експертизу. За тиждень-півтора все має бути пройдено. Обіцяю: тендер буде оголошено у цьому році.
— Рівненська ОДА, натомість, вже оголосила тендер на будівництво спорткомплексу на Макарова…
— «Авангард» місту потрібен, погодьтеся. Порахував, що з обігрівом поля його експлуатація обходитиметься приблизно у 15 млн. грн. на рік. Велике навантаження на бюджет, але не смертельне. Щодо спорткомплексу на Макарова, то якщо його передати державі на утримання, наприклад, як школу олімпійського резерву, було б супер.
— Біля «Авангарду», а також кафе «La Riva» на Усті — і вже оголошено тендер — мають з’явитися фонтани. Для краси?
— Для насичення Усті киснем, хоча на вигляд фонтани і будуть приблизно такими, як за кінопалацом «Україна», тільки меншими. Щороку в Усті гине риба від нестачі кисню. Ми рятуємо її, поливаючи річку з брандспойта. Але це дорого. Фонтани ж будуть брати воду зі свердловин.
Окрім того, ми замінили підрядника, щоб відремонтувати дірявий шлюз на Усті біля кафе «Венеція». Також оголосили тендер на проектування ремонту шлюзу, вода по якому стікає в Устю з Басівкутського озера. Його потрібно ремонтувати. Бо там, власне, не шлюз, а шандори, які не регулюють рівень проходження води.
— А коли розпочнуть обіцяне чищення басівкутської водойми та Усті?
— Те, що ми зробимо в озері, не поверне йому той вигляд, що був раніше. Хіба знести Царське Село і пів-Басового Кута, повернути заплаву, засіяти територію травою. Ми проклали каналізацію у Царське Село, змусили зробити каналізацію на Щасливому, водоканал робить каналізацію у Новому Дворі і вже приступили до каналізування Басового Кута, яке займе не менше років десяти. Таким чином, частину чинників, які забруднюють озеро, ми усунемо, купимо ще цього року земснаряд.
Щодо Усті, то ситуація значно гірша. У Рівному, як і в інших містах, немає зливової каналізації у центральній частині. Коли сильна злива і дощова вода потрапляє у фекальну каналізацію, насосна станція не справляється — і частина лайна потрапляє у річку. Найближчі 50 років зливову каналізацію ніхто не зробить. Ситуацію трохи поправимо, закривши нелегальні стоки, але такою, як колись, річка вже ніколи не буде.
— Можливо, тоді варто відмовитися від пляжу на березі Басового Кута?
— На жаль, воду в озері ми змінити не можемо, але у наших силах зробити, щоб на пляжі було комфортно. Ми поробили душі, фонтанчики, тобто там є питна і чиста вода. Цього року також хочемо окультурити територію, де пейнтбольний клуб.
— Цього літа у Рівному буде централізоване гаряче водопостачання?
— На це запитання не дасть відповідь, думаю, ніхто в Україні. Найбільша проблема теплопостачальних підприємств — невідшкодування пільг та субсидій. Що робитиме держава у цьому напрямку, я не знаю.
— Раніше ви були прихильником приватизації комунальних підприємств. Проте останнім часом все більше нарощуєте потужності «Рівнеелектроавтотрансу» та КАТП-1728. Подейкують, що і теплопостачання незабаром знову стане комунальним…
— Підприємство повернеться у власність міста автоматично через чотири-п’ять років, коли закінчиться договір з «Рівнетеплоенерго». Наступна каденція міськради уже вирішуватиме, що робити з ним далі. Відпрацювало приватне підприємство прекрасно, зважаючи, скільки у нас було клопоту з теплопостачанням, коли було у комунальній власності.
Щодо автотранспортного підприємства, то я ніколи не агітував, щоб воно було винятково комунальним, але я за те, щоб воно було єдиним у місті, щоб не продавати кожен маршрут окремо.
А на обслуговування КАТП ми не збираємося передавати усю територію міста, лише половину. А на іншу оголосимо тендер, у якому візьмуть участь приватні фірми. Якби від мене залежало, я б взагалі відмовився від усього комунального і державного і років 30-50 заборонив робити будь-що безкоштовно. Усе, що робиться у державі, — за наші з вами кошти. «Безкоштовно» — це абсурд. Вважаю, наприклад, що монетизація пільгового проїзду — правильний процес. Але у постанові Кабміну прописано, що людина, яка претендує на компенсацію за проїзд, повинна надати документ. Людині що, збирати квитки і нести їх у транспортне підприємство? Як це технічно реалізувати — не уявлю. Дивитимемося, що робитимуть інші міста.
— Набрав чинності закон, який дозволяє містам обласного значення об’єднуватися із навколишніми селами без оголошення виборів. Можливо, і ви тепер будете більш зацікавлені у створенні ОТГ?
— Я готовий їхати і сам до сіл, але ми доручили це робити секретарю міськради Сергію Паладійчуку, який є хорошим переговорником. Але поки що всі переговори закінчилися повним фіаско. Більшість мешканців сіл хочуть об’єднатися, а сільські голови — ні. Причина — земля. Нині вони її розділяють одноосібно, а об’єднаються — таку можливість втратять. Хоча об’єднання було б вигідне всім.
Алла САДОВНИК.
