«Зі мною завжди малюнок мого сина» – історія бійця з Рівненщини

Його брат теж пішов захищати Україну від ворога, але що з ним нині - невідомо, зник безвісти...

1 хв. читання
Короткою розповіддю про воїна поділився у своєму телеграм-каналі Сергій Подолін з Рівненської ОВА:
 
– 30 річний Юрій родом із Дубенщини. Вже майже два роки він служить у складі 23 інженерно-позиційному полку Командування Сил підтримки ЗСУ. 
 
 «Війна мене застала у столиці. Вибухи на світанні свідчили, що починається велика й серйозна війна. Почались евакуації. Для мене армія не була чимось новим. Я розумів, що настав такий час і потрібно діяти» – каже захисник.
 
 Вже весною доброволець, разом із побратимами, поїхав у свою першу ротацію. На захист Батьківщини став і молодший брат Олександр.
 
«На жаль, востаннє ми бачились з ним минулої осені. Після виходу на позиції Олександр більше року вважається безвісти зниклим. Але всупереч усьому ми надіємось, що він живий» – з сумом про рідного брата говорить Юрій.
 
 «Зі мною завжди малюнок мого сина. Цей аркуш паперу для мене наче оберіг. Діти і їхня віра в ЗСУ не дають нам опускати руки» – розказує військовий.
Поділитися цією статтею