Рівненський «Верес» дві гри поспіль завершив з однаковим рахунком — 1:1. Щоправда, якщо після домашньої зустрічі з «Оболонню», коли рівняни пропустили на останніх хвилинах, у всіх був розпач, то після матчу в Маріуполі — радість.
У домашній грі з «Вересом» «Іллічівець» міг достроково оформити собі путівку до Прем'єр-Ліги. Те, що маріупольці з їхнім прем'єр-ліговим бюджетом повернуться до еліти, сумнівів і так вже давно ні в кого немає, але зробити це у матчі проти конкурента, перед власними глядачами, погодьтеся, було б ефектно.
Втім, і для нашого наставника Юрія Вірта звітний поєдинок був своєрідним іспитом. Одна справа зіграти у свій звичний футбол з середняками — «Арсеналом», «Полтавою», «Оболонню», інша — знайти контраргументи проти сильнішого суперника. Сказати, що «Верес» впорався з «Іллічівцем», буде перебільшенням. Маріупольці мали два-три стовідсоткові моменти, і, зрештою, на 79-й хвилині вони забили. Фінальний штурм рівнянам якось не дуже вдавався, але на останніх секундах гри Артур Западня виконав навіс в штрафний майданчик, а Руслан Степанюк вдало підставив спину під кулаки захисника. Сам же Руслан реалізував пенальті.
Після гри наставник «Іллічівця» Олександр Севидов був розлючений: лише одне очко у двох матчах проти «Вереса» — якось не по-чемпіонськи. Натомість Юрій Вірт, попри те, що відставання його команди від «Десни» збільшилося до трьох очок, світився від радості.
— Ми грали до останньої хвилини і вірили, що можемо відігратися, — сказав після гри Юрій Вірт. — І перед матчем, і у перерві — ми домовлялися: що б не трапилося — битися до самісінького кінця. Доклали максимум зусиль, билися до кінця, проявили характер, і це дало свій результат.
