Анатолій Д. та Василь К. — односельчани, вони народились та виросли в Самбірському районі Львівської області. Щоб було веселіше, разом вирішили шукати роботу. Хотіли стати будівельниками, добрались до столиці.
Анатолій Д. та Василь К. — односельчани, вони народились та виросли в Самбірському районі Львівської області. Щоб було веселіше, разом вирішили шукати роботу. Хотіли стати будівельниками, добрались до столиці. Та у Києві влаштуватись не вдалося, отож вирішили повернутись додому. Випивши на щасливу дорогу з хазяїном оселі, в якого деякий час жили, пляшку горілки, купили квитки на потяг Харків-Ужгород. Їхнім попутником у купе виявився молодий хлопець. Коли він розраховувався з провідником за постіль, хлопці запримітили, що в руках у незнайомця є товстеньке портмоне, яке він недбало кинув у свій рюкзак. Незнайомець швидко вклався спати на верхню полицю, спілкуватись із попутниками не захотів. Андрій з Василем повечеряли, випивши ще пляшку горілки, і поснули. Коли потяг наближався до Здолбунова, забрали у провідника свої квитки і… рюкзак незнайомця та поспіхом вийшли на перон. У рюкзаці знайшли 1537 гривень, 12 доларів, мобільний телефон, диплом бакалавра Львівського банківського інституту, кілька рекомендаційних листів від професорів, кредитні картки двох банків. Речі викинули, а гроші забрали, взяли таксі та поїхали на ньому у Львівську область. 540 гривень Василь дав Анатолію. Працівникам міліції швидко вдалося розшукати та затримати злодіїв. Під варту обох не брали, адже вони притягаються до кримінальної відповідальності вперше. Їх справу мав нещодавно розглядати Здолбунівський суд. — Але на лаву підсудних Анатолій з Василем не потрапили. Того дня вони випили ще горілки. У Красному сіли на потяг Львів-Луганськ, хоча квитків не було, та вмовили провідника взяти їх «зайцями», — розповів «РВ» заступник рівенського транспортного прокурора Віктор Маруха. Анатолій сів в одне купе, Василь — в інше. Останній і вгледів сумку, що стояла під столом. Василь не знав, що його молодий попутник — слідчий міліції одного із райвідділів Луганської області, який повертався із відпочинку з оздоровчого центру МВС. Коли потяг під’їжджав до станції Здолбунів, Василь відкрив «блискавку» на чужій сумці, витягнув кілька книжок, що лежали зверху, прихопив дезодорант і кілька маленьких іконок, які Сергій Г. віз своїм рідним, взяв під руку піджак і попрямував до виходу. Слідчий прокинувся від того, що почув шелест поліетиленового пакета і побачив, що попутника в купе немає, а його сумка відкрита. Миттю зорієнтувався і наздогнав злодія. Так Василь знову опинився у наручниках. — Василь відповідатиме за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, яка передбачає за скоєння крадіжки обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. А його товариш, який до другої крадіжки непричетний, — за першою частиною цієї ж статті Кримінального кодексу, — каже Віктор Маруха.