Донедавна львівський бізнесмен Богдан Копитко, який є спонсором та президентом "Вереса", безапеляційно вважався потерпілим в спробі замаху на нього. Але тепер, коли в суді заговорили свідки, картина виглядає дещо інакше.
Як пише видання «Аргументум», свідків у Шевченківському суді Львова допитували протягом двох днів, 2 і 3 травня. Найбільш значущими виявилися свідчення колишнього керівника особистої охорони Копитка - Володимира Сороки.
Спочатку він повідомляв слідству, що одразу після вибуху вони з Копитком попрямували у сторону Львова, але перед виїздом на трасу Сорока вийшов з авто і пішки повернувся до місця події.
Уже в суді Сорока видав зовсім іншу версію, дуже схожу на ту, яку озвучував спочатку Копитко. На підтвердження показів боса, а також намагаючись пояснити сліди протектора квадроцикла на місці події, він поміняв свідчення в суді, заявивши, що разом з Копитком доїхав до Старого Села, там сів на квадроцикл і повернувся на місце події.
Навіщо було міняти свідчення? Справа в тому, що на місці події було чітко видно сліди від протекторів квадроцикла. Не виключено, що саме на ньому приїхали невстановлені слідством особи, які вистрілили у потилицю охоронцям, які вижили після вибуху.
Цікава й інша деталь в показах свідків. Всім професіоналам відомо золоте правило пересування особи, яку охороняють: спочатку їде вона, а за нею охорона. Але в день замаху Копитко раптом змінив розташування автомобілів у кортежі. Першими він відправив хлопців з охорони, а сам поїхав слідом. Як відомо, вибухівка була закладена в асфальт, відповідно, вибухнуло перше авто, про що, судячи з усього, Копитко міг знати заздалегідь, інакше як пояснити його спонтанне рішення?
Ще один нюанс не на користь Копитка. За кілька місяців до вибуху була звільнена вся професійна охорона бізнесмена. На її місце взяли молодих хлопців без спецпідготовки та досвіду роботи в силових або охоронних структурах.
В автомобілі охорони завжди були бронежилети, але саме в день замаху хлопців у них не одягли. При цьому, за словами експертів, ці бронежилети могли б врятувати їм життя, оскільки, як сказано було вище, що живих після вибуху охоронців, швидше за все, застрелили.
«Ніхто з них не мав досвіду роботи в особистій охороні. Фактично, вони не володіли ні прийомами, ні навичками, які давали б їм можливість виконувати свої обов'язки », - каже адвокат сторони захисту Анатолій Грабчак.
Про те, що Копитко, ймовірно, не тільки потерпілий, а й організатор власного замаху, вказує той факт, що всі свідчення проти «призначеного» слідством організатора злочину - Дмитра Гаврилюка – вибиті під погрозами і тиском.
Підсудний Станіслав Монте заявив у суді, що вказав на Гаврилюка через жорсткий тиск силовиків і після погроз на адресу його родини. За його словами, одразу після затримання його доставили не в поліцейське відділення, а привезли в Старе Село, де вибивали свідчення проти Гаврилюка люди Копитка.
Інший підсудний Вадим Цукернік теж підтвердив, що про Гаврилюка дізнався від слідчих, які змушували вказати його організатором замаху на Копитка.
Зрежисерувати замах на самого себе Копитко міг з багатьох причин. Копитко і Гаврилюк – давні конкуренти по бізнесу і не раз між ними траплялися конфлікти. Щоб попередити і ліквідувати суперника, Копитко цілком міг піти на наклеп. І тоді зрозуміло, навіщо напередодні замаху він розпорядився змінити професійних охоронців на «розмінну монету», молодих, ненавчених хлопців, пустивши їх «голими» без бронежилетів поперед себе під вогонь.
З огляду на все вищевикладене, ймовірність того, що в цій справі знайдуть справжніх замовників, наближається до нуля. Озвучені у суді суперечності вказують, що Гаврилюк - випадкова людина і, цілком ймовірно, буде виправданий. При цьому для сімей загиблих може назавжди залишитися відкритим питання, хто забрав життя у їхніх чоловіка, брата чи сина.
