Знак на сонці

1700 0

І чого тільки не навчилися ми робити заради заробітку! Як почали один одного бавити! Було раніше написано «масло селянське» і все. Хапай, поки дають. Те ж саме з олією соняшниковою, пивом жигулівським, салатом ніжинським, портвейном молдавським і так далі по неширокому списку наших колишніх потреб.

І чого тільки не навчилися ми робити заради заробітку! Як почали один одного бавити! Було раніше написано «масло селянське» і все. Хапай, поки дають. Те ж саме з олією соняшниковою, пивом жигулівським, салатом ніжинським, портвейном молдавським і так далі по неширокому списку наших колишніх потреб. Потреб набагато більше не стало — скільки можна того масла з’їсти чи пива випити? Зате нині кожен пивзавод, кожна маслобойня, кожна птахоферма просто зобов’язані мати власну торгову марку. Полетіли, понеслися телеекранами, бігбордами та газетно-журнальними шпальтами корови, вівці, гуси-лебеді, смажені курчата. Клюнув-таки наших виробників смажений півень збуту. Не просто виготовити треба, а подати покупцю, станцювати перед ним і заспівати. Аби він саме твою ковбасу чи олію купив. У нормальному світі все це пройшли двісті років тому, а над рекламою відсміялися ще за часів незабутнього Марка Твена. Ми ж слабуємо на цю дитячу хворобу капіталізму, чманіючи від наступу різнокольорових рекламних агентів, що звідусіль закликають купити. Якщо так піде далі, то в Басівкутському, вибачте, водоймищі, заведуть якогось динозавра, аби він приваблював дітей з батьками, щоб вони приходили і платили за човники, пляж, атракціони, морозиво і таке інше. Що, немає ще цього? Ще плаває щось біля замулених берегів, ще не заробляють на перлині місцевої природи хвацькі бізнесмени? Дивно. Невже досі всі на горілці? Невже не розуміють найбільш надійного способу очистки наших гаманців? Не горілка їх чистить. Що з неї взяти? Пропив получку і сиди. Ось і зникає споживач. А ось за морозиво дитинці, за розваги для неї ми платимо і будемо платити регулярно і все більше і більше. Бо це ж їм, діткам нашим, нормальну країну створювати після того, що ми з нею зробили. Це їм вимітати після нас і вичищати. Бо ж і сьогодні попід яскравими рекламними щитами смердять купки самі знаєте чого, а те, що показують по ТБ між рекламою, і тих купок не варте. Звісно, є люди, які готові читати оголошення і рекламу як поему чи роман. Ну доля у них така. Коли читати навчилися, нічого більше довкіл не знайшлося. Так і продовжують читати оголошення замість віршів, додавати два до двох на калькуляторі, розмовляти між собою рекламними слоганами. Оце плавки днями купив. Купу грошей коштують, зате торгова марка американська. Значить, не злізуть у самий непідходящий момент. Піду в суботу на пляж. До сонця, води та повітря. Поки на них ще торгові знаки не поналіплювали. Хоча зіпсувати дещо вже встигли.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також