За допомогою нескладної схеми мешканці області ввозять з-за кордону авто, не сплачуючи за них мито
Ні для кого не секрет, що розмитнення автомобіля може обійтися дорожче, аніж його купівля у котрійсь з країн Європи. Якісні авто до п’яти років у Німеччині (найпопулярнішому місці, де купують вживані авто для українців) можна придбати за суму, менше 10 тис. доларів.
Для тих, хто не хоче стільки ж віддати українській митниці, в Інтернеті є чимало пропозицій, як оминути плати за розмитнення. Різноманітні фірми пропонують свою допомогу в оформленні потрібних документів. Вимога до тих, хто звертається, єдина – мати серед родичів людину з інвалідністю, яка би стояла на транспортному обліку в департаменті соцзахисту або яку можна на такий облік поставити.
Бо згідно з українським законодавством, люди з інвалідністю, які за довідкою МСЕК потребують автомобіля, мають право на безкоштовне авто українського автопрому або ж подаровану іномарку з-за кордоном.
Іноземний благодійник (а у схемі – продавець чи його довірені люди) повинен лишень написати лист, що хоче подарувати такому-то авто, людина з інвалідністю має зібрати потрібні довідки – і голова ОДА підписує розпорядження, що автомобіль визнається гуманітарною допомогою, а тому або взагалі звільняється від сплати мита, або ж частково (залежно від того, яке захворювання та група інвалідності).
Розпорядженням голови авто передають спершу на департамент соцзахисту, а тоді вже віддають як цільову допомогу інвалідам. Автомобілі інваліди отримують на 10 років у користування. Продавати їх не можуть, втім, їздити їм самим не обов’язково.
За кермом можуть бути родичі, які прописані з людиною з інвалідністю в одному приміщенні, або ж ті, хто за ними офіційно (згідно з довідкою тобто) доглядає.
Відомі випадки, що за такою схемою економили на купівлі авто навіть ті, у кого у родині людей з інвалідністю немає – знаходили за певну винагороду людину, яка погоджувалася на оформлення всіх потрібних документів і писала розписку, що потім не висуватиме жодних претензій.
Днями Олексій Муляренко підписав розпорядження, щоб визнати гуманітарною допомогою п’ять авто з Німеччини та Литви: два "Volkswagen Passat" 2012 року, "Lexus CT 200H" 2011-го, "Opel Insignia" 2009-го та "Volvo" 2010 року. Такі автомобілі коштують там – від 10 тисяч доларів. 
«Фольксвагени» «подарували» Олександрові Дмитруку, до речі, колишньому депутату обласної ради, та Федору Письмаку, інформації про якого немає. На «Лексусі» має їздити невідомий Іван Степанюк, на «Опелі» - Святослав Кожан (цілком ймовірно, батько директора Будинку дитини Юрія Кожана), а на «Вольво» - інвалід Олександр Білан. При цьому пани Дмитрук та Білан у черзі на авто відносно недавно. Меценатами стали чотири німці та латиш: Йохан Мартенс, Вікторас Канчаускіс та одразу троє з прізвищем Галкін – Микола, Глорія та Ванесса. Галкіни не вперше в документах, які стосуються автомобілів для людей з інвалідністю, фігурують як меценати.
Можливо, ці німці слов’янського походження мають зайві хороші автомобілі і щороку через доброту душевну одразу по кілька штук передають на Україну. Проте швидше всього, пани Галкіни є посередниками у продажі авто за кордоном.
Залишається сподіватися, що митниця та правоохоронці перевірять, що авто таки дісталися інвалідам і що вони справді - "гуманітарна допомога".
Віталій Ундір, директор обласного департаменту соцзахисту у Рівненській області:
- Нині в області – більше 2000 інвалідів у черзі на отримання безкоштовного транспортного засобу. У таких людей є два варіанти: або стояти і чекати у черзі на безкоштовне авто від держави, які не виділяють вже кілька років, або ж шукати благодійників за кордоном.
В останньому випадку авто передають в Україну як цільову допомогу, а людину, яка його отримала, з транспортного обліку знімають. Усе проходить перевірку як правоохоронних органів, так і митниці. Хто ці благодійники, які передають авто цього разу, я не знаю.
Минулого року з-за кордону в область передали 25 авто. Окрім цих п’яти, в цьому році ще є кілька заявок. До авто є певні вимоги: об’єм двигуна не повинен перевищувати 1800 сантиметрів кубічних та авто має мати екологічний стандарт Євро-5. Обмежень у вартості немає.
Після 10 років користування автомобілі переходять у власність інвалідів, а після їх смерті – у власність родини. У техпаспорті такого автомобіля вказано, хто має право користуватися ним, тож якщо на них їздять не інваліди чи їх родичі, це би мала відслідковувати поліція.
