
Сьогодні Рівне відзначає День міста. Цього року, за офіційною версією, йому 737. Частина істориків вважає, що місто все ж молодше і йому може бути 586 років. Одним із наймасштабніших святкувань було 700-річчя Рівного, це був 1983 рік. У багатьох рівнян вдома є книга-фотоальбом, яку випустили до ювілею тиражем у 35 тисяч примірників. Його ціна була 4 карбованці і 20 копійок.
Суспільне вирішило порівняти старі фотографії об'єктів із сучасним їх виглядом. Зазначимо, що майже усі об'єкти, які потрапили на фото 37 років тому – залишились на своїх місцях, але просто змінили зовнішній вигляд. Деякі фото зробити з того ж самого місця, з якого їх робив фотограф Валентин Школьний, зробити неможливо, бо заважають або дерева, або добудови.
"Вождя" змінив Геній. Зверніть увагу, як підросли ялини, що були позаду Леніна.

ЦУМ. Вигляд з клумби. Москвич, який у кадрі – тепер не те щоб рідкість, але час бере своє і таких машин побачити тепер можна значно рідше.


Вигляд на центральний майдан міста. Мало що змінилось, крім бруківки на самій площі. А ще додалась купа реклами фактично на усіх будівлях, особливо – на ЦУМі. Замість термометра на пошті – телевізор. Ну і транспорту, звісно, додалось.


кадр Олексія Бухала
Кінотеатр "Жовтень" уже давно кінопалац "Україна".

Будинок на майдані Незалежності змінився до непізнаваності. Це було ще за мера Віктора Чайки, тоді до Дня міста оновлювали фасади будинків на центральній вулиці.

Готель "Мир" також зовні окультурений. Замість кас Аерофлоту – кафе. Але до цього тут було багато інших закладів.

Телефонні будки біля головпоштамту – все… Не витримали конкуренції технічного прогресу.

Малий фонтан за кінопалацом. Зверніть увагу, який молоденький ще міні-парк праворуч, за ним видно готель. Сам фонтан уже реконструювали. А ліхтарі на "Бродвеї" лишились ті ж самі.

Сфотографувати собор із аналогічного ракурсу нам не вдалось. Але зверніть увагу: тоді входу у нижній храм ще не було. А куполи – без хрестів. Все ж таки "Музей атеїзму" був.

У кадрі – багатоповерхівка біля Лебединки. Також незасклені балкони, немає точкового утеплення стін.

А біля тодішнього Будинку одягу були фонтани.

Колишній кіоск з пресою біля Свято-Воскресенського собору відреставрували кілька років тому. Але газети тепер менш популярні, ніж кава – тому там продають її.

Парк Молоді, або ж Лебединка. Тоді верби були молоденькі й за ними виднівся собор. Тепер з цього ракурсу не побачиш фактично нічого.

Краєзнавчий музей. Ті ж дерева у кадрі, ті ж клумби. Тільки сама будівля тоді була "краеведческая", про це свідчить напис на фасаді.

У виданні головний корпус НУВГП чомусь чорно-білий. З того часу над входом "виріс" дашок.

Чорно-біла і будівля на Драгоманова. Халати замінили мантії: колись тут була жіноча консультація, тепер – апеляційний суд. Навряд чи у кадрі один і той самий стовп освітлення, але місце розташування і "пози" у них схожі.

Будівлі-сусіди. Колишня художня школа на 16 Липня і музучилище на Степана Бандери.


Погруддя "Красному Дундичу" в парку Шевченка з грудня 2019-го стоїть без голови. Її відбили невідомі.

Фонтан "Богатир" у парку Шевченка. У "стоматолога", як його називають рівняни, під час розкопок і облаштування підземель були всі шанси просто розпастись. Але його все ж вирішили не розрізати, тепер він на кілька метрів правіше, ніж був тоді.

Вітряк у парку Шевченка уже давно без лопастей.

Дерев'яні фігури тепер тут не стоять. Їх просто не лишилось.

Щоправда, із усіх дерев'яних фігур у парку ми все ж знайшли одну. Ну як одну – залишок однієї, яка одиноко стирчить серед лавок.

Будинок-музей на честь героя СРСРС Миколи Кузнєцова упізнати й знайти було найскладніше. Це місце зараз має кардинально інший вигляд і у цьому будинку – приватна фірма. А знаходиться він на вулиці Ясній. Будинок обшитий, за парканом його з вулиці не видно.

До речі, немає також пам'ятника Кузнєцову перед міською радою. Його замінив пам'ятник Загиблим за Україну.

Якщо дивитись із мосту на Соборній у бік Будинку побуту, то видно, що до 700-річчя Рівного його іще не існувало. А ще видно, якими були колись перила на східцях з мосту.

Колись це був кінотеатр "Космос". Тепер нічний клуб "Лагуна". Над старою будівлею дещо добудували.

Сфотографувати самохідку на пивзаводі з того самого ракурсу заважають дерева. Так, ті самі дерева, які на старій фотографії ще зовсім маленькі.

А от театр ляльок сфотографувати аналогічно заважають кущі.

Висотка у кадрі – 14-поверхівка на 12-й школі. Дев'ятиповерхівки-панельки на Грушевського ще не було. Зробити вдалий кадр на цій локації завадила добудова.

Будинок в районі сучасної автостанції "Чайка". Тоді не було жодного заскленого балкону.

Одне із найпопулярніших на той час місць серед рівненської малечі – магазин "Дитячий світ" на Гагаріна. Потім тут було кафе "Сова".

Зверніть увагу на пам'ятник радянським воїнам-визволителям на Відінській. Кудись подівся вертикальний елемент, що був праворуч від напису. Щодо літер, то, як і 37 років тому, вони повідомляють про "Велику вітчизняну війну", а не Другу світову.

Пам'ятник ткалі біля Міського палацу культури обріс деревами. І, якщо придивитись – основа пам'ятника вже не така "свіжа".

Залізничний вокзал – одне із найвпізнаваніших місць Рівного. Припускаємо, що у кадрі справа – те ж саме дерево, яке підросло.
