Про вересневий перехід рівенського велосипедиста Сергія Гончара з доволі посереднього італійського клубу «Доміна-Ваканце» до однієї з найзнаніших команд світу «Ті-Мобайл» (колишній «Дойче Телеком») наша газета вже розповідала. Перед Новим роком Сергій протягом кількох днів перебував у Рівному, а тому ми не могли не скористатися нагодою зустрітися зі спортсменом, щоб дізнатися подробиці, як цього переходу, так і сезону загалом.
— Не скажу, що цей сезон був для мене надто вдалим, — розпочав Сергій Гончар, — хоча і зовсім невдалим його теж не назвеш. Здобув перемогу на одному з етапів «Джиро Трентіно», був призером на етапах інших гонок, на «Джиро д’Італія» посів загальне шосте місце. А ось «Тур де Франс» склався для мене невдало, після восьми етапів через хворобу я зійшов з дистанції. Власне, на цьому для мене сезон фактично завершився. Було кілька одноденних гонок, думав, зможу підготуватися до чемпіонату світу, але потім вирішив не їхати. — Можна детальніше про те, чому ти зійшов з «Тур де Франс», що за хвороба? — Вночі мене почало нудити, підвищився тиск, вийшов поснідати, ледь зміг дійти до кімнати, почав втрачати свідомість. Лікар сказав, що це такий вірус. Пролежав до старту, думав, зможу, але самопочуття не покращилося. Найцікавіше, що до вечора усе пройшло, з’явився апетит... Але як би не було, «Тур де Франс» для мене завершився, причому до завершення багатоденки я не мав права брати участі в інших стартах. — Невдовзі після цього ти вирішив змінити команду? — Мене покликав менеджер «Доміни-Ваканце» і сказав, що до нього телефонував Ян Ульріх, капітан «Ті-Мобайл», який питав про мене. Хоча у нас попередньо ніяких розмов не було. Мені давно подобалася ця команда, проте раніше ніхто мені не пропонував виступати за неї. Про інтерес до себе я дізнався під час інтерв’ю перед «Тур де Франс». Мені сказали, що Ульріх в якомусь інтерв’ю сказав, що я йому симпатичний як гонщик, і він хотів би, щоб я йому допомагав. Я відповів, що мені теж подобається його стиль, але в мене є своя команда, честь якої я захищаю. Так-от, телефонує до мене менеджер і каже, якщо хочеш перейти до «Ті-Мобайл», можемо відпустити, подумай два тижні. Я подумав, порадився і вирішив перейти. Відбувся такий собі обмін, на моє місце прийшов інший відомий гонщик Ерік Цабель. — Які завдання перед тобою стоятимуть у новій команді? — Сказали, що їм цікаво, щоб я допомагав Ульріху на «Тур де Франс», у всіх же інших стартах працював на себе. Позиція такого собі напівлідера. — Якісь загальні відомості про команду розказати можеш? — Команда базується у Бонні, складається з 30 гонщиків, рекламує мобільний зв’язок. — Вперше за свою професійну кар’єру ти змінив італійський клуб на інший, тепер доведеться, напевно, змінити місце проживання? — Та ні, живу й надалі в Італії, адже змагання залишаються ті самі, все одно треба літати. Готуюсь самостійно. — Як пройшло знайомство з командою? — Пройшли перший збір спочатку в Німеччині, а потім у горах в Австрії, після цього тестування. Протягом двох днів у Відні проходила презентація команди. Хоча це була така собі рекламна презентація, адже «Ті-Мобайл» тільки виходить на австрійський ринок, основна презентація відбудеться на Мальорці у січні. — Чимось німецька команда відрізняється від італійських? — Самі думки німців відрізняються від італійських. Зовсім інша атмосфера, висить графік, усе розписано по хвилинах. У німців значно менше проблем з усім, зокрема такими простими речами, як, наприклад, відпочинок. У нас після п’яти днів зборів було два дні відпочинку, ніхто ні на кого не дивиться, як ти відпочиваєш, що їси, що п’єш. Деякі проблеми існують з мовою, хоча добре, що майже усі тренери говорять італійською. Керівництво дало наказ вивчити англійську, запропонувало ходити до школи. — Які у тебе склалися стосунки з капітаном команди Ульріхом? — Які можуть бути стосунки, коли ми разом 10 років їздимо. Простий хлопець, немає ніякої величі.
