У моді нині — традиційні українські вишиванки. Не машинної роботи, а вишиті вручну, на натуральній тканині та зі старовинними орнаментами. Рівнянка Зоя Романова — одна з тих, хто вперто намагається конкурувати з індустрією машинної вишивки.
Мода на вишивку не зникала
На початку 80-х минулого століття Зоя Романова залишила посаду інженера і перейшла до Рівненських художніх виробничих майстерень, створених Раїсою Казначеєвою. У костюмах, які змайструвала п. Романова у ті часи, і досі виступає рівненський ансамбль народного танцю «Дружба». Нині у майстрині — власна майстерня.
— Можливо, на широкий загал раніше була мало помітна мода на вишиванки, проте ми, майстрині, завжди відчували зацікавлення нашою роботою, — розповідає п. Романова. - Не пригадую таких часів, коли б українські жінки не вишивали. Навіть за часів СРСР були популярними вишиті сорочки, а у хатах було все вишите — подушки, серветки, рушники. Нині значно більше людей купує і носить вишиванки, бо це вже тренд. Але з'явилося багато машинної вишивки, а з нею — несмаку, знецінюється ручна робота, бо вона не може у ціні конкурувати з промисловим рівнем.
Червоно-чорні тони — найпопулярніші
— Нині більшість обирає класичні червоно-чорні вишиванки. А популярність на великі вишиті квіти, зокрема бісером, започаткувала Катерина Ющенко. Нині ж більший попит на класичні сорочки, натуральні тканини, автентичні орнаменти, що дуже радує. Але це не означає, що від рослинних орнаментів ми зовсім відмовилися. Нині вибір вишиваного одягу надзвичайно широкий — вишиванки на щодень, вишиті бізнесові сукні, які обов'язково матимуть кишеньки, сукні на спеціальні вечори і т.д. Окрім того, можна знайти вишивку і на льоні, і на шовкові, і на оксамиті, і навіть на вовняній тканині.
Наречені хочуть як в Інтернеті
Одружуватися у традиційному українському вбранні або ж у вишитій сукні — ще один популярний тренд. — Переважно приносять фото з Інтернету і кажуть, що хочуть саме таку сукню, — говорить, усміхаючись, п. Романова. — А вишивка в українській культурі все-таки мала сакральне значення і була оберегом. Костюми і сукні на весілля українці брали ті, які вишиті багато. Заможні панянки самі не вишивали, а наймали для цього вишивальниць. А ось рушники, за українською традицією, повинна була вишити дівчина або її мати. Символи на них мали велике значення. Причому вишивали багато: на образи, під ноги молодятам, сватам і т.д. Потрібно було вишивати однією голкою, у доброму настрої, помолившись. Кажуть, що ширина і довжина весільного рушника має бути кратною семи, що не можна робити мережки, аби життя розірваним не було. Але багато хто не хоче, навпаки, підрубленого рушника брати, бо каже, що погана прикмета. Я, зізнаюся чесно, у такі речі мало вірю. Купуючи рушник на весілля, потрібно обирати той, який до душі, незважаючи на ціну і не поспішаючи. Свій оберіг ви тоді обираєте інтуїтивно.
Ідеї — з природи та з пам'яті
Зоя Романова наразі працює над сукнею зі старовинним мереживом. Це вже друга така. Першу, яку почала, коли у скрині знайшла забуте мереживо, плетене гачком, охоче купили і замовили ще одну. — Деякі роботи доводиться повторювати, проте часто нові ідеї народжуються на основі старих, — розповідає майстриня. — Я, як і кожен митець, значно більше люблю творити сама. Вийти надвір, поглянути на блакитне небо, білі хмаринки, жовту глину — і бах, тоді у голові зароджується образ майбутньої сорочки чи сукні.
Улюблена сукня — ніжно-сіра
У самої майстрині — багато власних вишиванок: і хрестиком, і заволікуванням, та не менше вишитих суконь. — Улюблена моя сукня — ніжно-сіра, вишита голубим шовком, — зазначає Зоя Романова. - Вишиванка, до речі, сама обирає господаря. Якщо не знаєте, яку вишиванку хочете, приміряйте багато — якась на вас як ляже, то ви вже її й не захочете знімати. Вишиванки ручної роботи, особливо якщо вони старовинні, потрібно берегти. Рік у рік вони дорожчають, а вишивальниць стає все менше. Часто працюю з орнаментами, яким понад сто років. І беручись до роботи, щоразу дивуюся. У ті ж часи жінка вишивала свій орнамент, усе сама компонувала, закладала символічні значення. А нині що? Вишивають бісером — по картинці, вибираючи розкладений за різними кольорами бісер з коробочок. Яка там творчість…
