У Радивилові надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Чубая, 33. Через чотири хвилини вогнеборці вже були там. Горів диван та деякі домашні речі в одній з кімнат одноповерхового будинку, в якому мешкав Володимир Бут. Хазяїн показав начальнику варти Руслану Кропивському, де знаходиться електричний рубильник, щоб той зміг вимкнути електроживлення. Долаючи щільну пелену диму, Руслан вимкнув напругу.
У Радивилові надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Чубая, 33. Через чотири хвилини вогнеборці вже були там. Горів диван та деякі домашні речі в одній з кімнат одноповерхового будинку, в якому мешкав Володимир Бут. Хазяїн показав начальнику варти Руслану Кропивському, де знаходиться електричний рубильник, щоб той зміг вимкнути електроживлення. Долаючи щільну пелену диму, Руслан вимкнув напругу. Хата була заповнена їдким димом, який не давав змоги працювати безпосередньо у приміщенні, отож пожежники вирішили розбити вікно у потрібну кімнату, щоб подавати воду. Кропивський спробував увійти через двері, але біля порога, з якого валив дим, побачив тіло людини без ознак життя. Руслан покликав на поміч сусіда, Олександра Бойка, який на той час був поруч. Разом вони винесли бездиханне тіло в безпечне місце. Капітан побачив, що це і є власник будинку, котрий ще хвилину тому був живий-здоровий. Напевне, Володимир хотів винести цінні для нього речі з кімнати, але вийти з диму вже не зміг, сили покинули його за крок до виходу. Руслан разом з Олександром почали робити штучне дихання та масаж серця. Скільки минуло часу — рятівники не пам’ятають, та головне — потерпілий почав подавати ознаки життя: дихання та серцебиття було відновлено. Радивилівські лікарі швидкої допомоги, які прибули на виклик, після проведення огляду та надання відповідної медичної допомоги відпустили Володимира. Його життю вже нічого не загрожувало. Тим часом чергова варта успішно приборкала пожежу. Причиною пожежі стало куріння власника помешкання на дивані у нетверезому стані. Сусіди розповіли, що Володимир — непоганий господарник, але інколи й від горілки не відмовляється. До речі, Руслан Кропивський та врятований Володимир — знайомі ще від народження, адже майже три десятки років тому обидва народились у місцевому пологовому будинку, щоправда, з різницею у 4 дні, а тепер, 30 років потому, доля їх знову звела.
