Євдокія Щиглевська, найстаріша мешканка Мізоча, що на Здолбунівщині, 4 серпня відсвяткувала 100річчя з дня народження. І хоч у родині були довгожителі — одній із сестер цього року виповнилося 98 років, інша померла у 92, та бабця Євдокія каже, що не думала, що так довго житиме.
Іменинниця розповіла про свій секрет довголіття: — Я все життя пила звіробій, бо він забирає дев’яносто відсотків хвороб! А внук Василь додає: — А ще наша бабця влітку часто лежить на теплій землі чи порозі з каменю, що прогрівається на сонці. І справді, за усе своє довге життя Євдокія Щиглевська хворіла лише двічі — одразу після війни та кілька років тому. — Зараз уже нездужає, але коли чекає онуків у гості, то ще може пирогів напекти. Сама собі їсти готує, а взимку грубку палить, — розповідає онук Василь. Живе пані Євдокія в старенькій хаті, що розташована поруч із синовою. Скільки не вмовляли діти та онуки перейти жити до нової просторої хати, де й газове опалення є, баба Вівдя відмовляється. Каже, що звикла до своєї, та й чого, мовляв, стара піде до молодих. Усе в хаті, окрім холодильника, годинника на стіні та швейної машини під грубкою, зроблене руками господарів. Рушники та килими на підлогу, лавку та ліжко ткала пані Євдокія. Шила одяг на швейній машині, яку колись купив їй батько, не лише своїй сім’ї, але й односельчанам. Бабині килими досі стелять у себе вдома і діти, й онуки. Зізнаються, що вони вже хоч і старенькі, а рука викинути не піднімається. Стіл, дерев’яні ліжка та лави майстрував чоловік довгожительки — Андрій. Він мав талант до столярства. З чоловіком Євдокія Миколаївна прожила більше п’ятдесяти років, а вже майже тридцять живе без нього. Тепер тішать бабу Вівдю восьмеро внуків, десятеро правнуків та восьмеро праправнуків.
