Володимир Павлович народився 7 квітня 1978 року в селі Переброди, де й минуло все його життя. Він ріс у багатодітній родині, 1985 року пішов до першого класу місцевої школи, яку успішно закінчив через вісім років.
Після школи юнака призвали на строкову службу до Внутрішніх військ України. Повернувшись додому, чоловік створив сім’ю — разом із дружиною вони виховали п’ятьох синів. Цивільне життя Володимира було тісно пов’язане з лісом: він працював у Перебродівському лісгоспі.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік став на захист держави. Його мобілізували 20 грудня 2022 року, а навесні 2023-го демобілізували за сімейними обставинами. Та вже 11 січня 2024 року військова справа знову покликала його — Володимира повторно призвали до лав 9-го прикордонного загону імені Січових Стрільців (військова частина 1495).
Спочатку він виконував обов’язки інспектора прикордонної служби та помічника гранатометника. А з вересня 2024 року його перевели до підрозділу швидкого реагування, де він брав участь у найзапекліших боях на сході країни.
Рідні та односельці запам’ятали Володимира Чмуневича як чуйного батька, надійного чоловіка та щирого товариша, який завжди міг підтримати у скрутну хвилину.
