Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Завжди хочеться купити дешевше. І не лише тому, що грошей зайвих немає, а тому що розумієш, що більшість із заплаченої тобою суми піде не виробнику, а посередникам. Тим, хто переконав тебе саме це, а не інше купити, випити, з'їсти, почитати, подивитись…

20 серпня на Північному - сімейне свято


У Рівному цієї неділі, 20 серпня, відбудеться «Сімейне свято» на Північному. Заплановані виступи композитора, продюсера та співака Сашка Невже, фіналістки «Х-фактора» та фестивалю-конкурсу «Ми талановиті» Аліни Ляшук, а також переможців фестивалю-конкурсу «Ми талановиті. Мегаподія».

Водопровід — на сміттєзвалище


До кінця року на сміттєзвалище, що на околиці Рівного, проведуть водопровід. Проект обійдеться у 4,3 мільйона гривень. Це потрібно для гасіння сміття, яке влітку час від часу загоряється.
 

Лелече село і татарська юрта

Польське Підляшшя дивує розкішною первозданною природою і цікавими рукотворними туристичними принадами

30-9-2014

Поляки недаремно називають цей край "зелено-блакитною країною". По обидва боки добротної "європейської" дороги — первозданні ліси, в яких багато диких тварин, що вільно розгулюють навіть по шляху, та виблиски синьооких озер, які залишились від останнього льодовика. Це Підляшшя. Воєводство, більша частина території якого покрита деревами. Тому-то його ще називають "зеленими легенями" Польщі. Поляки вміють нахвалювати свій край. Зокрема, наш гід Алісія так розповідала про принади Підляшшя, що неодмінно хотілося ще раз сюди приїхати, щоб побачити і пережити знову незабутні враження від споглядання прекрасного.

Підляшшя

У Підляшші — найбільші й найвідоміші пущі, найглибші озера, найбільша кількість видів птахів на болотах... Пані Алісія, розповідаючи про воєводство, частенько використовувала з гордістю префікс най-. Втім, у тому, що все й справді таке, на власні очі пересвідчилися журналісти з усієї України, яких запросила у прес-тур Польська туристична організація.

Про особливо трепетне і бережне ставлення поляків до природи розповідав і Микола Прушинський, доктор біологічних наук, родом з Волині, який вже 20 років живе в Польщі та вивчає життя птахів. Пан Микола скаржився, що в Нарвянському парку народовому, де він працює, розплодилися американські норки, які мають немалий приплід і неабиякий апетит. Полюють на пташок і на пташині яйця. Працівники парку їх відловлюють, але в жодному разі не вбивають. Розповідали нам і про бакланів, які з кожним висиджуванням пташенят псують наступне дерево. Але не дай Боже комусь їх вполювати! Ми на власні очі побачили справжнє збереження живого світу, безліч програм, які працюють у Польщі.

Підляшшя Підляшшя

У Підляшші екологічне виховання починається з сім'ї. Навіть наш водій попередив, що у п'ятницю на дорогах буде багато автомобілів. Люди родинами виїжджають в ліс, адже цього року багато грибів, на озера та річки — плавати на байдарках, підніматися на повітряних кулях, просто гуляти дендрарієм або сильваріумом. Сімейні мандрівки велосипедами — це не данина моді, а спосіб життя. Для велосипедистів — спеціальні доріжки, а якщо такі не передбачені, то траса вважається застарілою і підлягає негайній реконструкції. Ми спостерігали таку одну та пожартували між собою: як шкода, що дороги не можна використовувати як одяг "секонд хенд". Дивно було дивитись, як знімають гладеньке та не латане, як у нас, покриття.

Тварини та птахи тут людей не бояться, тому одне задоволення спілкуватися з пернатими. Ми побували в європейському лелечому селі, в якому довіра птахів до людей просто дивує. А саме село — це одна садиба, в якій лелеки звили 34 гнізда. Господарі почали доглядати за птахами та допомагати виживати. Потім подивитися на пташині сім'ї почали їздити туристи. Сьогодні тут оселилися ще й арабські скакуни, якими любо милуватися. Коні ніби відчули, що саме зараз потрібно показати себе у всій красі. Вони гарцювали по колу, влаштували нам цілий спектакль без жодних команд своїх господарів.

Ще більше яскравих вражень додав сплав Августовським каналом. Це штучний канал на північному сході Польщі, утворений Августовськими озерами, що з'єднують Віслу через систему її приток — річок Західний Буг, Нарев, Бебжа, Нетта з річкою Чорна Ганьча. У 1979 році Августовський канал було внесено до переліку пам'яток старовини. Тепер канал є величезним туристичним об'єктом регіону Августова, занесеним до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Нам розповіли, що на каяках у них плавають кицьки й собачки, бабці й дідусі. Ну як після цього можна було зізнатися, що ніколи весла в руках не тримала? Зіграли амбіції. Жилет — на себе, інший — під себе і на посадку. Як виявилось, так само не вмів веслувати і мій партнер по екіпажу. Але ми швидко навчилися працювати в команді і почали навіть обганяти останні байдарки. Увесь канал зигзагоподібний, тому невідомо, який пейзаж відкриється за поворотом. Ми зосереджено гребемо, аби не врізатись в повалені дерева чи з розгону не вскочити в очерет. Один поворот, другий... "Ромо, фотографуй!" — кричу. Перед нами виникає така природна краса, яку словами не описати. По черзі веслуємо і по черзі знімаємо цей, здається, тисячолітній ліс, який відбивається у воді наче в дзеркалі.

Підляшшя Підляшшя

За черговим поворотом нас гостинно зустріли дві пари лебедів, не шипіли, а навіть дозволили проплисти зовсім поруч. Мені навіть вдалося підхопити на пам'ять пір'їнку, що впала на воду від помаху лебединого крила. Неймовірна краса, надзвичайні враження!

Але вісім кілометрів для першого разу на байдарці — це забагато. Дуже втомились, та й пальці постирали від незвички та невміння. Мабуть, тому ми так зраділи, коли побачили міст, а на ньому — власника байдарок, який махав нам рукою. Але попереду нас очікував апофеоз наших водних пригод. Коли усі каяки запливли до шлюзу, двері за нами зачинилися і все заповнив шум води, яка від напору аж пінилась. На мить стало страшнувато. Десять каяків опинилися у полоні води, яка піднялася на 12-15 метрів. Відчинилися інші ворота, і нас винесло зі шлюзу на озеро казкової краси, до берега, де нас очікували нові пригоди.

Були ще й інші сильні враження. Але хотілося б, щоб ви самі побачили монастирі або ікони, яких зібрано близько півтисячі в Супрасльському Музеї ікони. Більшість їх вилучила білостоцька митниця у контрабандистів і передала на збереження. Музей вражає створеною атмосферою монастиря давніх часів, зі свічками та церковними піснеспівами.

Хотілося б, щоб ви проїхались Підляським Татарським Шляхом і затримались в Крушинянах, в "Татарській юрті". Господиня Дженнета Богданович отримала багато кулінарних нагород за типово татарські страви. Нас частували ними в "Татарській юрті" так само, як принца Чарльза, спадкоємця британського престолу, під час його візиту в Польщу. Нам пощастило — пані Дженнета не тільки пригощала своїм перекачеником, а й запропонувала майстер-клас з його приготування.

Заздрите? Не варто! Заходите на сайт www.polscha.travel, обираєте маршрут і насолоджуєтесь! Можливо, там побувають і ті, від кого залежить перетворення нашого краю в туристичний. Можливо, й ми зможемо так приймати гостей, адже все, що нас дивувало та вражало, дуже схоже на наше Полісся.

Людмила ТЕРЕЩЕНКО.

Фото Анни Корбат

 
Читайте також:

Кохання і Луцьк
№68, 23-9-2014

Найбільше замків — на Тернопільщині
№44, 24-6-2014

На крайній півночі... Африки
№41, 12-6-2014

Карпати: ТОП-10 унікальних місць
№33, 13-5-2014

Обійняти історію
№88, 21-11-2013

Відкрий для себе іншу Польщу
№80, 24-10-2013

Версаль на Поліссі
№70, 19-9-2013

Понад 142 тисячі рівнян виїжджало влітку з міста
№69, 17-9-2013

«В Греції все є»
№59, 8-8-2013

Ця знаменита серед наших співвітчизників цитата із п'єси Чехова "Весілля" цілком відображає туристичні можливості цієї європейської країни

Львів варто відвідати саме зараз
№52, 16-7-2013

За тури в небезпечний Єгипет гроші можуть не повернути
№52, 16-7-2013

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.