Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

«Дєло» було 17 жовтня у Києві. Саме на цей день було оголошено «акцію протесту». Ну, я і пішов… На Інститутській поряд із Нацбанком стояло півтори сотні людей з прапорами «партії Рабиновича». Отак я несподівано об'єднався з людиною з легендарним прізвищем.

П'ять гектарів біля Рівного - для Мартина


У 39 тисяч гривень оцінили 4,8 га лісу неподалік Рівного, які наступні 15 років орендуватиме підприємство Романа Мартина, друга голови Рівненської РДА. На ділянці, що прилягає до водойми неподалік села Сергіївка, підприємець має зробити зону відпочинку.

 

Від рябчиків і окопної каші — до ананасів і салату з крабових паличок

6-1-2016

Українці зустріли 25-й Новий рік при незалежності. І хоча часи зараз складні, святкові столи все одно за традицією вгинаються від харчів і напоїв. "Сьогодні" заглянула в минуле, щоб дізнатися, під що українці проводжали старий і зустрічали новий рік протягом 100 років.

1916-1921

Порося, ікра та рябчики або соління з пирогами

Традиції застілля 01

Новорічні столи навіть у середнього класу (чиновники, вчителі, лікарі) в 1916 році вгиналися від харчів — хоча через військові втрати у першій світовій війні й економічні труднощі на столах вже було, образно кажучи, не три сорти червоної риби, а один-два. Стіл прикрашали смажене порося, млинці з чорною і червоною ікрою, рябчики, смажений гусак або качка з яблуками, риба, апельсини і ананаси, пироги, французьке шампанське, горілка, портвейни, вина. Але через дві революції 1917 року і три роки громадянської війни всього цього не стало вже у 1918-му новому році. В Україні в 1918-1920 рр. йшли бої за незалежність від Росії, влада змінювалася калейдоскопічно: то Центральна Рада, то Директорія, то німці, то більшовики... Але в містах святкувати Новий рік старалися. З газети "Нова Рада" відомо, що 1918 кияни зустрічали з ялинкою, а цирк давав великі вистави "Ялинка" і "Дід Мороз". Але якщо згадати, що громадянську війну змінила розруха, то новорічний стіл був мізерним: горілка, сало, соління, пироги з житнього борошна з начинкою з картоплі, грибів і капусти.

1922-1929

У містах — Новий рік, а в селах — Різдво Христове

Для подолання розрухи, викликаної громадянською війною, комуністи ввели НЕП (нову економічну політику), дозволивши на 4-5 років приватну власність. Це привело до поліпшення життя: у вільному продажу і за доступними цінами з'явилися звичайні продукти. Вважається, що знаменитий "оселедець під шубою" (спершу називали ШУБА), який став головним атрибутом новорічного столу — винахід саме тих часів. Оселедець символізував їжу робітників, картопля — селян, криваво-червоний буряк — колір більшовицького прапора, французький соус "провансаль" — союз пролетарів усіх країн. А абревіатура ШУБА розшифровувалася як "Шовінізму і Занепаду — Бойкот і Анафема". У селах, навіть під Києвом, Новий рік не відзначали. "Головним святом було Різдво, ставили на стіл 12 страв: пироги з капустою, грибами, яйцями, сало, м'ясо, узвари. Батько діставав бутель самогонки з буряка", — згадує 92-річна мешканка села Калита Броварського району Харитина Горлянська.

1930-1941

Шампанське, докторська і предок олів'є

Традиції застілля 02

"Політика партії" щодо Нового року змінилася в середині 1930-х років, коли в СРСР оголосили про побудову соціалізму. Життя справді налагодилося: у магазинах з'явилися продукти, а у трудящих — гроші. Заборона ялинки назвали помилкою, і з 1937 року ялинка стала незмінним атрибутом свята разом з Дідом Морозом (Снігуронька додалася в 1950-х роках). У 1937 році з'явилося дешеве "Радянське шампанське" і ковбаса "Докторська", які стали незмінними атрибутами новорічного столу. Також на ньому були горілка, портвейн (для дам, їм пити горілку вважалося непристойним), копчена ковбаса, рибні консерви, холодець, оселедець, вінегрет, цукерки, пироги. У 30-ті роки почалося відродження салату олів'є: кухар одного з московських ресторанів Іван Іванов створив його демо-варіант з назвою "Столичний": з куркою замість рябчиків і огірками замість каперсів і пікулів. Але в народ страва ще не пішла.

1942-1945

Тушонка, перловка і тиша в честь свята

У роки війни відзначати Новий рік було особливо нічим — на стіл ставили все, що під рукою. В армії обов'язково був спирт, м'ясна тушонка, каша, хліб. У цивільних — холодець, оселедець, іноді сало, картопля, вінегрет, солоні огірки, пироги, цукерки-льодяники. Як розповів 90-річний сержант у відставці Василь Кабачків, навіть на передовій в ніч на 1 січня ні ми, ні німці намагалися не стріляти одне в одного. "Це був мій перший новий рік на фронті. Увечері 31 грудня 1943 старшина роти і кухар поповзом притягли на передову два термоса: зі спиртом і з перловою кашею з м'ясом, — згадує дідусь Василь. — "Бойові 100 грам "налили всім, крім вартових, їм — після зміни. Німці теж святкували, пускали освітлювальні ракети". В окупованій Україні новий 1942 і 1943 роки не відзначали — жили впроголодь: все вигрібали окупанти.

1946-1964

Повернення олів'є і дефіцит з-під прилавка

Традиції застілля 03

Після війни життя поступово налагоджувалося, багатів і новорічний стіл. Вперше 1 січня 1947 оголосили вихідним днем. Звичайними на столі стали горілка, шампанське, шпроти, напівкопчена ковбаса, лимонад. До середини 1960-х сформувалося традиційне новорічне меню: в якому став суперпопулярний "радянський" олів'є з докторською ковбасою замість курки, зеленим горошком і т.д. Оселедець під шубою, салат "Мімоза" (з печінкою тріски), картопля з м'ясом, голубці, холодець. Якщо вдавалося роздобути молочне порося і засмажити його цілком, "звір" з хрусткою скоринкою ставав головним блюдом столу. На солодке — домашній торт, пироги, дітям — апельсини або мандарини і навіть шоколадні цукерки. Утвердилася традиція під бій курантів піднімати келихи шампанського. Про те, що в цей час різдвяний піст, в країні переможного не тільки соціалізму, а й атеїзму, мало хто згадував. Лише в західних селах Різдво, а не Новий рік, як і раніше вважається головним святом зими.

1965-1990

Торт "Київський", пепсі, сухий закон і черги за горошком

Традиції застілля 04

1965 рік — не тільки початок брежнєвських "застільних років", але і винахід рецепта знаменитого торта "Київський", який з'явився на новорічному столі українців напередодні 1966 року. Все частіше пили в новорічну ніч коньяк, а не горілку (доступніший і дешевший був грузинський 3*). А закушували сирокопченими ковбасами, "Московською" і "Українською".

Після Олімпіади-80 українці спробували пепсі-колу. А зустрічаючи 1986-й рік, змушені були робити вигляд, що піднімають келихи не з шампанським і коньяком, а з лимонадом і холодним чаєм — в країні йшла антиалкогольна кампанія. Шиком було поставити на стіл заморську шинку, причому у відкритій металевій банці, а не в тарілці! До кінця 80-х горошок і навіть майонез почали поступово зникати: інгредієнти для вже традиційного олів'є добували, стоячи в довгих чергах.

1991-1996

Спирт "Рояль" і салат з крабових паличок

Гіперінфляція початку 90-х боляче вдарила по кишені народу, але й дозволила спробувати небачені раніше наїдки. Стандартний набір новорічних спиртних напоїв тих років — ізраїльська фруктова горілка, підроблене шампанське "Ів Роше" і такий же коньяк "Наполеон", підозріло дешеві спирт "Рояль" і горілка "Распутін", різноманітні польські "хімічні" лікери, знамениті і улюблені молоддю сухі напої з пакетиків, що розводяться водою. З нових закусок — салат з крабових паличок з консервованою кукурудзою, курка-гриль і бутерброди з лососевою стружкою. Стали звичними банани, про апельсини і мандарини мовчимо. Ну і, зрозуміло, олів'є, напівкопчена ковбаса (сирокопчена стала не по кишені), "Шуба" і салат "Мімоза".

1997-2008

Делікатеси і бутерброди зі шпротами та лимоном

Традиції застілля 05

Введення в 1996 році гривні — це не тільки кінець гіперінфляції, але і всі великі можливості купити на новорічний стіл щось екзотичне. Меню без оливок, ананасів і екзотичних фруктів (кокоси, манго, авокадо, папайя, маракуйя) до кінця "нульових" вважається небагатим. Поставити на стіл напівсолодке "Советское шампанское" — моветон: цінителі цього напою воліють відомі українські бренди, а то й щось дорожче з-за кордону. Часто на столах з'являються іноземні лікери з різними смаками, гарячі бутерброди зі шпротами і лимоном. Популярні пакетовані соки. Писк моди на початку 2000-х — новорічний стіл з морепродуктів: креветок, крабів, восьминогів, устриць.

Але після кризи 2008 року все менше людей могли собі це дозволити. Велику кількість фруктів замінили домашні смаколики, але улюблений олів'є і мандарини доступні були як і раніше.

 
Читайте також:

Листівки із старого альбому
№97, 6-1-2016

Транспорт 30-х у Рівному: від залізничного вокзалу до вулиці Галлєра — на таксі за злотий
№89, 3-12-2015

Новий Світ по-рівненськи
№48, 9-7-2015

Мода 30-х у Рівному: білизна марки «Галя» та капелюхи «Bon-Gout»
№46, 2-7-2015

Артистична богема з Рівного
№28, 16-4-2015

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.