Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

«Дєло» було 17 жовтня у Києві. Саме на цей день було оголошено «акцію протесту». Ну, я і пішов… На Інститутській поряд із Нацбанком стояло півтори сотні людей з прапорами «партії Рабиновича». Отак я несподівано об'єднався з людиною з легендарним прізвищем.

П'ять гектарів біля Рівного - для Мартина


У 39 тисяч гривень оцінили 4,8 га лісу неподалік Рівного, які наступні 15 років орендуватиме підприємство Романа Мартина, друга голови Рівненської РДА. На ділянці, що прилягає до водойми неподалік села Сергіївка, підприємець має зробити зону відпочинку.

 

Майбутній Нобелівський лауреат жив у Рівному на вулиці Шосейній

28-4-2016

Донедавна було відомо лише про одного нашого земляка, лауреата Нобелівської премії — Жоржа Шарпака, котрий сприяв прогресу в ядерній фізиці та лікуванні від онкохвороб методами радіобіології, який народився у Дубровиці. У 1992 році Жоржу Шарпаку була присуджена Нобелівська премія з фізики «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери». З'ясувалось, що на 21 рік раніше Нобелівським лауреатом став інший наш земляк — Семен Кузнєц, який жив у Рівному та навчався у Рівненському реальному училищі.

семен кузнєц

Після того як у 1971 р. відомий у США науковець Саймон Сміт Кузнєц став лауреатом Нобелівської премії в галузі економіки, до його персони з'явився інтерес у багатьох дослідників. Проте з'ясувалося, що в його біографії чимало білих плям. А статті, що друкували про нього в різних енциклопедіях, містили чимало неточностей. Тривалий час біографи С. Кузнєца зазначали, що науковець народився у Харкові. Лише після смерті Саймона його дружина Едіт Хандлер-Кузнєц розповіла, що насправді він народився у Пінську. А архівні документи пролили світло й на інші періоди життя науковця.

Отож 30 квітня 1901 р. у Пінську Мінського повіту в родині торговця хутром Абрама Кузнєца та Поліни, уродженої Фрідман, народився син Семен (Шимен). Він був середнім з трьох синів Кузнєців.

У 1909 році Абрам емігрував до США, залишивши дружину з дітьми у Рівному, де мешкали її батьки та сестра. Брати Семен та Соломон продовжили навчання у Рівненському реальному училищі (тепер приміщення Рівненського обласного краєзнавчого музею).

У Державному архіві Рівненської області під № 215 зберігається фонд Рівненського реального училища. Досліджуючи документи фонду, ми звернули увагу на справу про батьківський комітет, в якому подано список опікунів та батьків учнів. Серед членів цього комітету значиться батько Семена — Абрам Ісакович. З цих документів стало відомо, що в Рівному родина мешкала на вул. Шосейній (тепер Соборній).

Із загальної відомості підготовчого класу Рівненського реального училища відомо, що Соломон, народжений 16 лютого 1900 року, вступив до училища 11 серпня 1909 року. А Семен вступає на навчання на рік пізніше за свого брата — 14 серпня 1910 р. Обидва брати мали приблизно однакові успіхи у навчанні, щоправда, в Семена були дещо кращі оцінки з малювання та каліграфії. Однак порівняння оцінок за перший клас засвідчило, що Соломон значно поліпшив свої успіхи, чого не скажеш про Семена.

реальне училище

Зауважимо, що у загальних відомостях училища за 1911-1912 навчальний рік вперше зазначено їхній стан — сини міщанина та іудейське віросповідання. А також ми дізнаємося, що обидва брати мали щеплення від віспи.

У фонді 215 Державного архіву Рівненської області було виявлено Кондуїтний список учня Рівненського реального училища Соломона Кузнєца. Зі списку відомо, що Соломона було переведено до другого та третього класу з нагородним листом першого ступеня. За всі роки навчання він мав одне серйозне покарання за порушення класної дисципліни на уроці французької мови у квітні 1915 р.: хлопець перебував дві години під арештом. Не менш цікавою є характеристика класного керівника на Соломона: «Очень скромный и тихий мальчик. Способностей хороших. Исполнителен и прилежен. Поведения отличного». На жаль, подібний документ на Семена у фонді училища відсутній. Проте відомо, що він закінчив перші чотири класи Рівненського реального училища.

Семен Кузнец документ 2

Навчання перервала перша світова війна. Із 1915 р. російська армія починає відступ, тоді ж було прийнято рішення про відселення євреїв з цієї території як таких, що є «схильними до шпигунства й пособництва ворогові». Хвиля примусової евакуації занесла родину Кузнєців до Харкова.

Стосовно цього періоду життя майбутнього Нобелівського лауреата варто процитувати слова його сина, професора економіки Університету Індіани Пауля Кузнєца. У листі доктору Володимиру Московкіну він написав: «Когда я еще ребенком спрашивал его о раннем периоде жизни, то обнаружил, что он не хочет рассказывать об этом. Я подозреваю, что лишения, связанные с Первой мировой войной и революцией, были ответственны за его молчание». Пауль порадив В. Московкіну написати його сестрі Юдіті Штерн, і справді в одному з листів вона надіслала біографу три копії унікальних документів з харківського періоду життя Семена Кузнєца. Один з документів засвідчив, що 26 жовтня 1915 р. Семен вступив до п'ятого класу Харківського 2-го реального училища і закінчив його 16 травня 1917 р. У другому документі зазначено, що 1 вересня 1917 р. С. Кузнєц вступив до вищого додаткового класу цього ж училища і закінчив його 31 травня 1918 р. А третій документ — копія залікової книжки — підтвердив, що С. Кузнєц навчався в Харківському комерційному інституті до моменту його закриття. Відомо, що Семен встиг скласти іспити 7 червня 1921 р., вже тоді, коли навчальний заклад був фактично закритий. Нагадаємо, що 1918 р. у Харків входять німці, згодом їх змінює армія генерала Денікіна, а після неї знову повертається радянська влада. Чимало представників професорсько-викладацького складу Комерційного інституту залишають місто разом з армією Денікіна, а навчальний заклад реорганізовано в Інститут народного господарства, студентом якого С. Кузнєц так і не став.

Семен Кузнец документ

Упродовж 1920-1921 рр. він працює керівником відділу статистики праці Південного бюро центральної ради профспілок.

За півтора року навчання в комерційному університеті Семен отримує блискучі знання, що згодом відзначать його американські викладачі, які не знали, що головну дисципліну для економістів — статистику — йому викладав один з найвизначніших науковців у цій галузі Олексій Анциферов, а математику — видатний математик ХХ ст. Сергій Бернштейн. У цей час в Харкові у збірнику «Матеріали зі статистики праці в Україні» за 1921 р. надруковано першу статтю С. Кузнєца під назвою «Грошова заробітна плата робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.», згодом перекладену англійською мовою.

Наприкінці 1920 р. був підписаний мир СРСР з Польщею. За цим документом до Польщі відійшла частина Західної Білорусі та Західної України. А в березні 1921 р. між державами підписано угоду про репатріацію осіб, котрі раніше мешкали на території, що відійшла до Польщі. Тоді, в числі інших, Поліна Кузнец з трьома синами переїздить до Варшави. І там Семена арештовують за звинуваченням у шпигунстві. Щоправда, за іншими даними, він був арештований ще у Рівному. Невдовзі юнаку вдалося вийти на волю і разом з Соломоном переїхати до Данцига, який за Версальською мирною угодою був вільним містом і перебував під управлінням Ліги Націй.

На початку 1922 р. за фальшивими документами Семен і Соломон виїжджають до батька у США. Відразу по приїзді у Нью-Йорк брати записуються на курси англійської мови, а восени стають студентами Колумбійського університету. 1924 р. С. Кузнєц стає магістром економіки й отримує пропозицію продовжити навчання під керівництвом відомого американського економіста Уеслі Мітчела. Цього ж року в Данцигу він востаннє бачиться з хворою матір'ю — Поліна померла 1925 р. у Варшаві.

У 1955 р., познайомившись з російським економістом Андрієм Анікіним, він розповість, що в цей час переживає страшне безгрошів'я — навчаючись в Колумбійському університеті, має лише одну сорочку. Пізніше А. Анікін напише свої спогади про С. Кузнєца.

У 1926 р. під керівництвом Уеслі Мітчела виходить перша монографія С. Кузнєца, надрукована у Нью-Йорку — фактично вона була його докторською дисертацією, присвяченою аналізу періодичних коливань у роздрібній та оптовій торгівлі США (1919-1925 рр.). Цього ж року Кузнєц здобуває докторський ступінь, після чого отримує пропозицію працювати разом з У. Мітчелом в Національному бюро економічних досліджень. Вже наступного року С. Кузнєц приймає американське громадянство і згідно з сертифікатом про натуралізацію бере ім'я Саймон Сміт Кузнєц.

Саймон Сміт був не лише видатним науковцем, а й прекрасним педагогом. З 1930 по 1954 р. доктор економічних наук обіймає посаду професора на кафедрі економіки Пенсільванського університету, а з 1954 по 1971 р. викладає в університетах Джона Гопкінса та Гарварді. Щоправда, попри викладацький талант, офіційних докторантів у С. Кузнєца небагато — двоє: Мілтон Фрідман (однофамілець по материнській лінії, виходець з Росії) та Роберт Фогель, обидва Нобелівські лауреати в галузі економіки.

Зазначимо, що загалу ім'я С. Кузнєца відоме за розробку ним загальноприйнятого показника ВНП — валовий національний продукт на душу населення, який і зараз широко застосовується в усьому світі для порівняння економічного розвитку країн.

Науковий підхід вченого базувався на спостереженні за фактами, розробці гіпотез згідно із зібраними показниками, запереченні абстрактних економічних моделей — в СРСР С. Кузнєц вважався буржуазним вченим, теорії якого не могли бути застосовані до радянської економіки. Заперечувалася в СРСР і теорія Кузнєца про те, що найбільшим капіталом країни є її люди з майстерністю, досвідом і намірами до корисної економічної діяльності. Існує ще одна економічна закономірність, яка отримала назву «Закон Кузнєца». Для економіки країн, що розвиваються, вона звучить так: у перші десять років розвитку нерівність у розподіленні прибутків буде різко зростати, згодом з'являться тенденції до вирівнювання.

Працюючи в Національному бюро економічних досліджень, С. Кузнєц одружився зі своєю колегою Едіт Хандлер. У них народилося двоє дітей. Як стверджують його колеги і родичі, Семен Кузнєц вирізнявся неабиякою скромністю, любив літературу, класичну музику. Він пішов з життя 8 липня 1985 р. в Кембриджі.

Зауважимо, що лише за часів незалежної України науковці з Харкова, серед яких і доктор географічних наук В. Московкін, взялися за переклад праць С. Кузнєца, щоб популяризувати його наукову спадщину. Англомовні примірники монографії науковця, які потрапили у бібліотеку Харківського національного університету ім. Каразіна у 1933 р. з берлінського книжкового магазину, були у дуже хорошому стані, а деякі їхні аркуші були навіть не розділеними — очевидно, їх ніхто не читав.

Стосовно Нобелівської премії зазначимо, що вперше премія в галузі економіки була вручена 1968 р., через 73 роки після заснування цієї престижної нагороди. Значний внесок у те, що економіка була визнана наукою, зробив її третій лауреат Саймон Сміт Кузнєц — науковець, яким можемо пишатися й ми, рівняни, оскільки його непростий життєвий шлях проліг і через наше місто.

Тетяна САМСОНЮК, головний спеціаліст відділу використання інформації документів ДАРО,

Олександр БУЛИГА, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею.

До 115-ї річниці з дня народження Семена Кузнєца 28 квітня о 12.00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід, на якому науковці проаналізують життєвий та дослідницький шлях Нобелівського лауреата, а також буде продемонстровано програму з циклу «Так було» (автор Олексій Бухало).

 
Читайте також:

На Соборній змінювали таблички щонайменше сім разів
№6, 11-2-2016

Небагато вулиць Рівного зберегли свої первісні назви

Від рябчиків і окопної каші — до ананасів і салату з крабових паличок
№97, 6-1-2016

Листівки із старого альбому
№97, 6-1-2016

Транспорт 30-х у Рівному: від залізничного вокзалу до вулиці Галлєра — на таксі за злотий
№89, 3-12-2015

Новий Світ по-рівненськи
№48, 9-7-2015

Мода 30-х у Рівному: білизна марки «Галя» та капелюхи «Bon-Gout»
№46, 2-7-2015

Артистична богема з Рівного
№28, 16-4-2015

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.