Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Вам доводилося бачити зустріч бродячих та свійських собак? Якщо ні — зайдіть до міського парку, де місцеві дворняги кидаються на вгодованих псів, яких «вигулюють» не менш вгодовані хазяї. Або пройдіться тихими вуличками подалі від центру, де собаки на ланцюгу періодично реагують на появу «чужого» пса.


Баскетболістки клубу «Рівне» до свого дебютного сезону під новою назвою (раніше команда називалася «Сузір'я») вирушили готуватися до білоруського Бреста.

 

Форум «Файне місто»: що треба зробити у Рівному, щоб тут оселились «айтішники»?

14-2-2017

У нашого міста дуже багато перспектив: мобільність, компактність, екологічність. Біля нього проходить траса Київ-Чоп, розташований аеропорт та безліч транспортних сполучень. Активно «ростуть» і нові житлові комплекси. Затишні мікрорайони з цікавим плануванням є комфортними для життя більшості людей. Чи можуть такі умови привабити у місто нових мешканців? Наприклад, програмістів, яким потрібно мати якісні умови, хоча й неважливо, у якому саме місті. Таким питанням задалися учасники «Форуму майбутнього. Файне місто». Рівненські забудовники та ІТ-фахівці у форматі оксфордських дебатів дискутували на тему «Чи може Рівне стати новою силіконовою долиною?».

16731208_1273666112716022_589311787_o

«За» таку можливість висловлювались Євген Щербаков (директор компанії «Fine City Development», мікрорайон «Басів Схил»), Олександр Лазарчук (представник IT — компанії «SoftServe») та Тарас Бєляєв (архітектор, один із авторів концепції забудови «Басів схилу»). Команду «Проти» представляли Ілля Кенігштейн (управляючий проектом «Креативний квартал», бізнесмен), Тарас Тарасов (IT-підприємець, власник компанії «JoyRocks») та Андрій Бєляєв (архітектор, проектувальник забудови «Басів Схил»).

- Життя в місті, його безпека і комфорт залежать від урбаністичного простору. Оскільки це важливе середовище, яке допомагає творити, робити бізнес, налагоджувати зв'язки. І тому, як компанія «Fine City Development», ми вважаємо — для того, щоб це створювалось у Рівному, дуже важливо думати саме в цьому напрямку,  — наголосив Євген Щербаков. — Це нова концепція, яка базується не на створенні чим більше квадратних метрів, а на тому, щоб створити саме таке дружнє і відкрите середовище. Ми почали це робити, застосувавши цю концепцію у проекті «Басів Схил».

16731695_1273666062716027_1760991351_o

Будь-які благородні плани і бачення можуть розбитись об такі буденні для нас речі, як погана інфраструктура, що може «не встигати» за розбудовою житлової площі, вважає автор концепції «Креативних кварталів» Ілля Кенігштейн:

- Розкажу вам цікаву історію. Чотири місяці тому мене попросили виступити на одній із конференції в Рівному. Ми їхали в Рівне і коли з'їхали з траси — почалась наша сумна історія по поганій дорозі. Коли їхали сюди знову — нічого не змінилось. Інфраструктура цього міста не є задовільною, і тому будь-які спроби створити цей новий економічних кластер для «айтішників», не буде вдалими. Звісно, у Рівного є можливості для розвитку, але потрібно насамперед створити середовище існування. Рівне, як Львів, є закритими містами. Не для туристів, а для інвесторів. Для заохочення інвестицій потрібно виробити стратегію та збирати навколо неї однодумців з розвитку міста.

Якщо брати інші міста навколо Рівного, то саме на нашому боці багато переваг, вважає програміст Олександр Лазарчук. За його словами, сьогодні комп’ютерного середовища у місті немає, проте побудувати подібний економічний кластер має більше шансів саме Рівне.

- Ми маємо НУВГП, декілька вищих навчальних закладів, де навчається багато потенційно кваліфікованих кадрів, у нас є можливість створити транзитну зону, ми маємо аеропорт. Деякі IT-компанії надають послуги академій, які навчають молодих спеціалістів. Однак проблема в тому, що ці спеціалісти в нас не затримуються, а виїжджають за кордон. Наші «айтішники» — народ примхливий — їм легше переїхати, аніж змиритись з проблемами.

016

Більш скептичний щодо можливості створення у Рівному центру для роботи ІТ-фахівців його колега Тарас Тарасов, який стверджує, що програмістів тут потрібно намагатись не збільшити, а хоча б зберегти:

- Зрозумійте мене: програмісти такі ж самі люди, як і ми з вами, з такими ж потребами, проте — з більшими можливостями і свободою пересування світом. У нас в «айтішників» зовсім інше бачення і розуміння освіти, ніж у більшості людей. Ми хочемо дати найкращу освіту, та розуміємо, куди рухається світ. IT-спеціалісти можуть дозволити собі життя не тільки в інших містах України, а інших країнах світу.

За його словами, не сприяє створенню кластера й кількість мешканців у Рівному — мовляв, легше знайти тисячу однодумців в містах, де населення в мільйон осіб.

Ще одна перешкода — певний дискомфорт, який відчуватимуть програмісти через соціальну нерівність. Зокрема, про таку можливість говорить архітектор Андрій Бєляєв, який, спілкуючись із ними, зрозумів, що їм не комфортно жити в дорогих кварталах, хоча поруч живуть бабусі, які торгують на базарі.

011

Тому місто потрібно будувати комфортним для всіх, а не лише для конкретної категорії громадян, впевнений Олександр Лазарчук. Підтверджує його слова і керівник «Fine City Development», що вже розпочав зводити сенсаційний за розмахом комплекс «Басів Схил». За словами Євгена Щербакова, їхня компанія хоче задавати стандарт чомусь новому та перспективному.

 — Потрібно взяти до уваги, що окрім Рівного є ще конкретний регіон Волинь,  — додає представник найбільшого у Рівному забудовника. — Якщо все буде так добре, як ви кажете, то, я впевнений, до нас потягнеться безліч цікавих та креативних молодих людей, а Рівне могло б стати в цьому регіоні центром.

Наприкінці дискусії один із учасників відзначив, що хоч вони висловлювали різні аргументи «за» та «проти», ніхто б з учасників дебатів не був би проти, аби Рівне розбудовувалось і розвивалось як центр ІТ-індустрії, а отже — і було б комфортним і для всіх інших мешканців.

Валерій ЧОРНИЙ.

 
Читайте також:

ПТУ — на баланс з «тельбухами»
№6, 13-2-2017

80 педагогів Рівненщини позмагаються за титул «Вчителя року»
№5, 2-2-2017

Ліцей пустив тріщини через багатіїв?
№5, 2-2-2017

На обід — у сусідню школу
№2, 12-1-2017

Намет під академією стояв недовго
№2, 12-1-2017

Відкрили школу для «дітей дощу»
№2, 12-1-2017

До виборів керуватиме Черній
№49, 8-12-2016

«Путіну капець»
№47, 29-11-2016

Рівненські школярі виготовляють іграшки з такою назвою для українських військових

Українські та турецькі науковці в Острозькій академії обговорили спільні філософські традиції
№45, 12-11-2016

12 років у школі: не хочуть ні вчителі, ні учні
№44, 3-11-2016

Нові правила для абітурієнтів: 9 заяв — на 4 спеціальності
№41, 20-10-2016

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.