Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Завжди хочеться купити дешевше. І не лише тому, що грошей зайвих немає, а тому що розумієш, що більшість із заплаченої тобою суми піде не виробнику, а посередникам. Тим, хто переконав тебе саме це, а не інше купити, випити, з'їсти, почитати, подивитись…

Водо­провід — на сміттє­зва­лище


До кінця року на сміттєзвалище, що на околиці Рівного, проведуть водопровід. Проект обійдеться у 4,3 мільйона гривень. Це потрібно для гасіння сміття, яке влітку час від часу загоряється.
 

Чернігів: місто, де кожен розповість свою маленьку легенду

1-6-2017

Наближається період літніх відпусток, саме час подумати, яку б цікаву місцину відвідати, аби не лише відпочити від щоденних клопотів, але й збагатитися новими враженнями. Багатьох вабить перспектива безвізу та відвідини заморських небачених країн, але й Батьківщина має чимало вартих уваги місць.

Чернігів

На півночі України розташувалося багате історичними пам’ятками, легендами часів Київської Русі місто — Чернігів. Нині обласний центр Чернігівської області належить до числа найдревніших міст Східної Європи. Тут формувалася східнослов’янська культура. Чернігів навіть свого часу конкурував із Києвом в боротьбі за першість.

Місто — рай для любителів сакральної архітектури. Кількість неймовірних соборів на квадратний метр тут просто зашкалює. Цікаво, що найстаріші та найбільш знакові зосереджені на Чернігівському Валу — духовному та туристичному центрі міста.

Чернігів

Історія міста, що розкинулося на правому березі Десни, має чимало таємниць. Археологічні знахідки дозволяють припустити, що територія сучасного Чернігова була заселена вже на початку 1-го тисячоліття.

Сучасна назва міста згадується вперше у «Повісті минулих літ» від 907 року в описі походу київського князя Олега на Константинополь. Столичного значення місто набуло у 1024 році, коли князь Мстислав розбив військо Ярослава Мудрого та фактично розділив Київську Русь на дві частини. Чернігів став столицею Лівобережної Русі. Період князювання Мстислава історики називають «золотою ерою» Чернігова. У місті розвивалися ремесла, активно будувалися архітектурні пам’ятки. За князя заклали кафедральний Спасо-Преображенський собор, який зберігся до наших днів та є найстарішою православною церквою у місті.

Чернігів

Від Спасо-Преображенського собору, який розташований на Чернігівському Валу, варто розпочати знайомство із Черніговом. Собор має цікаву архітектурну форму: п’ять бань та дві конусоподібні вежі. Така будова є унікальною, оскільки поєднує в собі кілька стилів: візантійський та романський. Храм є найдревнішою релігійною пам’яткою періоду Київської Русі.

Неподалік розташувалася інша пам’ятка архітектури давньоруської доби — Борисоглібський собор. Храм споруджений у 12 столітті та є зразком чернігівської школи, яка зародилася у той час. Цікаво, що споруджений храм із цегли місцевого виробництва без використання природного каменю, який переважно застосовувався у той час. Побудований храм був як усипальниця княжої династії.

Чернігів

Поруч із храмами розташовується Чернігівський колегіум — не лише освітній, але й потужний просвітницький центр. Сьогодні у ньому розташовується дирекція Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», виставки старообрядницьких, народних, професійних ікон Чернігівщини, виставки стародруків, є окрема експозиція навчального класу колегіуму. В останній на «почесному» кутовому місці демонструється тогочасний стимулятор навчальної активності учнів — пучок різок.

Чернігів

Відвідувачі також можуть побачити сторінки рукописних підручників 18 століття, печатку навчального закладу. На почесному місці висить портрет відомого мецената закладу — гетьмана Івана Мазепи.

Чернігів

Окремо варто переглянути виставку ікон. В око впадають старообрядці ікони із золоченими різьбленнями, пишнотою рисунку.

Чернігів

В окремій залі експонують ілюстрації до зразків літературної класики. Наразі можна переглянути колекцію ілюстрацій Генрі Ягодкіна до текстів Григорія Сковороди.

Чернігів

Охороняють Вал та всі його цікавинки потужні гармати.

Чернігів

Є у Чернігові і своя Красна Площа. Центральна площа міста на перетині проспекту Миру, вулиць Магістратської та Гетьмана Полуботка. Назва походить від давньоукраїнського слова «красна’» — «красива». У києворуський період тут розташовувалося «торжище», по-сучасному — «ринок».Сьогодні тут — обласний музично-драматичний театр (візуальний архітектурний побратим рівненського), кінотеатр, адміністративні будівлі, а ще мальовничий сквер із рожевими каштанами.

Чернігів

Прогулюючись Красною площею, можна зауважити на стінах будівель графіті із бравими козаками. Неподалік розташована Катерининська церква із оригінальними козацькими іконами.

Чернігів — місто з неймовірною аурою, де кожен перехожий, в якого запитуєш дорогу, обов’язково розповість свою маленьку легенду.

Вікторія НАЗАРУК.

Чернігів

 
Читайте також:

Хороший кіт на Шрі-Ланці має ловити ящірок та змій
№8, 27-2-2017

По здоров'я — на дно Сарматського моря
№7, 16-2-2017

До Львова — по романтику
№5, 2-2-2017

Вихідні у Вільнюсі: дешевий переліт, смачні цепеліни і три епохи
№2, 12-1-2017

Олена Павлова: "Рівне. Стосунки на відстані"
№51, 22-12-2016

Туристів заманять пасіками в лісі
№47, 27-11-2016

У чому сила Радома? У точності!
№45, 13-11-2016

Туреччина: сонячна і приваблива
№31, 9-8-2016

Рівне очима іноземця
№22, 2-6-2016

Ужгород та Мукачево за один зимовий день
№4, 1-2-2016

Вроцлавські гноми чекають гостей
№82, 10-11-2015

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.