Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Вам доводилося бачити зустріч бродячих та свійських собак? Якщо ні — зайдіть до міського парку, де місцеві дворняги кидаються на вгодованих псів, яких «вигулюють» не менш вгодовані хазяї. Або пройдіться тихими вуличками подалі від центру, де собаки на ланцюгу періодично реагують на появу «чужого» пса.


Баскетболістки клубу «Рівне» до свого дебютного сезону під новою назвою (раніше команда називалася «Сузір'я») вирушили готуватися до білоруського Бреста.

 

Соціальні працівники — і психологи,  і юристи,  і порадники для АТОвців

7-9-2017

З ініціативи обласного Центру зайнятості у Рівненському районі реалізують соціальний проект, який стане містком між рівнянами, що повернулися із зони АТО, та чиновниками і роботодавцями

Соціальні працівники для АТОвців

З війни військовики нерідко повертаються додому іншими людьми, психологічно не готовими до мирного життя. Не кожен може знайти роботу. Навіть з оформленням пільг часто виникають проблеми. Тож сьогодні функцію психолога, юриста і просто порадника взяли на себе спеціально найняті для учасників АТО і їхніх сімей соціальні працівники.

І це завдяки унікальному, єдиному поки в Україні пілотному проекту «Мережа допомоги учасникам антитерористичної операції та їх родинам при сільських та селищних радах Рівненського району». Ініціатива його створення належить Рівненському обласному центру зайнятості (РОЦЗ), директор якого Іван Ткачук розповів:

— Проект передбачає допомогу в адаптації та психологічній підтримці учасників АТО і членів їхніх родин, здійснення соціально-інформаційного супроводу. З початку дії проекту залучено 14 осіб з числа безробітних. На сьогодні у проекті працює 12 соціальних працівників у 22 сільських і селищних радах.

Соціальні працівники мають статус безробітного і перебувають на обліку в районному центрі зайнятості, адже вони працюють на громадських роботах. Фінансово проект забезпечується на паритетних засадах Рівненською районною радою (250 тис. грн.) та Рівненським районним центром зайнятості (200 тис. грн.).

— Сьогодні презентуємо вже робочий проект, за яким ми працюємо з травня, — розповів заступник голови Рівненської РДА Сергій Подолін. — Всі 12 соціальних працівників, які ось уже четвертий місяць працюють за цим напрямом, забезпечені робочими місцями для прийому АТОвців. Про це подбали сільські та селищні ради.

За цей час соціальні працівники встигли здійснити 601 візит у сім'ї військовослужбовців, які брали участь у бойових діях на Донбасі, майже 2000 консультацій по телефону, 434 візити в сільські ради та державні відомства щодо вирішення питань учасників АТО та їхніх сімей. Проте суха статистика не відображає справжнього обсягу роботи, яку взяли на себе соціальні працівники і за що їм безмежно вдячні як голови сільських рад, так і демобілізовані.

— Я не сподівався, що хтось із учасників АТО наважиться чи матиме час іти вирішувати свої питання до соціального працівника, — зізнається секретар Зорянської сільради Михайло Дяченко. — Як виявилося, пішли, ще й як! І для сільради це добре, адже нам розв'язалися руки. Тепер справами АТОвців займається конкретна людина, з якою ми активно співпрацюємо.

Олександр Бондарчук, мешканець Клеваня, на власному досвіді переконався, наскільки зручно, коли поруч є людина, котра може допомогти у вирішенні питань, на які або не вистачає часу, або сил, або знань. Він повернувся із зони АТО у березні 2016 року і з того часу не міг домогтися виділення земельної ділянки для садка.

— Мене залишали ні з чим, аж поки не звернувся до Євгенія Дідая, нашого соціального працівника при сільраді, — розповідає Олександр. — Він допоміг зібрати усі необхідні документи, а також взяв моє питання на контроль. За три тижні воно було вирішено.

Ще одному АТОвцю з Клеваня Віталію Іванчику соціальний працівник допоміг оздоровитися самому та повезти на оздоровлення своїх дітей, а також оформити пільги на комунальні послуги. За словами військовика, після повернення додому учасники бойових дій не знають ані про свої права, ані про пільги, ані про відповідні закони, які допомагають їх оформити, тож така допомога — просто життєва необхідність.

Перед тим як приступити до своїх обов'язків, соціальні працівники пройшли навчання, різноманітні тренінги, в тому числі ті, що стосувалися психології та соціальної адаптації учасників АТО, під керівництвом голови ГО «Психологічна служба Євромайдану» Ольги Яковлєвої. Їй як нікому відомо, через що доводиться проходити військовослужбовцям та їхнім сім'ям.

— Люди, які повертаються з війни на Донбасі, приходять зміненими, — стверджує Ольга Яковлєва. — Тут, на мирній території, все їм здається чужим і незрозумілим. Іноді людина соромиться просити про допомогу, добиватися того, що належить їй по праву. Іноді їй не вистачає терпіння шукати відповідну інформацію в управліннях соцзахисту і вичитувати її на стендах. Тож соціальні працівники взяли на себе завдання інформувати та допомагати при написанні звернень та заяв, зборі документів. Нерідко правової та психологічної допомоги потребують не тільки АТОвці, а й їхні сім'ї.

Варто зазначити, що до відбору соціальних працівників у Рівненському районному центрі зайнятості поставилися серйозно та відповідально. Так, наприклад, згаданий Євгеній Дідай сам був учасником бойових дій на Донбасі, причому перебував у гарячих точках. Тож робота зі своїми побратимами стала своєрідною реабілітацією і для нього. Він може їх зрозуміти як ніхто інший. А ось Оксану Свіржевську з Корнина можна сміливо назвати «мамою» для військовиків. Жінка втратила на війні сина Романа.

— Всі учасники АТО, які сьогодні перебувають під моєю опікою, — то мої діти, — каже п. Оксана. — Я переймаюся їхніми проблемами як власними, можу й додому запросити, можу і в неробочий час до них заїхати, поговорити. Як треба якась довідка, фінансова допомога та просто порада — вони йдуть до мене, і я щаслива їм допомогти, якщо це в моїх силах.

Щоправда, соціальні працівники виконуватимуть свої обов'язки до жовтня, адже лише півроку можуть працювати на громадських роботах згідно з чинним законодавством. Тож в РОЦЗ наголошують, що доцільно було б створити при сільрадах офіційну посаду соціального працівника з питань допомоги демобілізованим учасникам АТО.

Дарина ГУЗЕНКОВА.

 
Читайте також:

Почесні і заслужені: список нагороджених за заслуги перед Рівним
№35, 7-9-2017

Які розваги доступні особливими дітям у Рівному?
№36, 3-9-2017

Муляренко створив комісію. На черзі — приватний дитсадок?
№34, 25-8-2017

Субсидія нараховується на людей, які проживають у квартирі чи будинку
№32, 18-8-2017

На роботу за кордон — по безвізу
№32, 17-8-2017

Сплата аліментів: час розплати настав?
№33, 17-8-2017

Як сестри стали заробітчанками в Європі
№32, 13-8-2017

Другий тиждень шукають жінку, яка заблукала в лісі біля Любомирки
№32, 12-8-2017

Став батьком трьох доньок
№31, 10-8-2017

У Рівному дружина АТОвця народила трійню
№31, 8-8-2017

Троє «наших» — у Верховному: про справи та статки рівненських претендентів на суддівство у ВСУ
№31, 5-8-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.