Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Вам доводилося бачити зустріч бродячих та свійських собак? Якщо ні — зайдіть до міського парку, де місцеві дворняги кидаються на вгодованих псів, яких «вигулюють» не менш вгодовані хазяї. Або пройдіться тихими вуличками подалі від центру, де собаки на ланцюгу періодично реагують на появу «чужого» пса.

 

Квіти і «Піночет»

7-9-2017

Карикатура о дне пожилого человека

Коли мама вперше відвела мене до школи і залишила на урочистій лінійці з нагоди «першого дзвоника», шкільний двір потопав у квітах. Не тих, що принесли учні, а тих, що росли на квітнику, який з двох сторін оточував земляний спортмайданчик, де проходила лінійка. Того дня й усі інші дні теплого вересня нас супроводжував запаморочливий запах квітів. Гуділи джмелі, а у вікна класу на другому поверсі, куди ми ходили на «продльонку», стукали зелені гілки могутніх дерев. За цим усім практично не чути було ароматів вуличного шкільного туалету, куди старшокласники ходили курити цигарки. Кожної перерви ми гралися на тих двох спортмайданчиках. А навесні не могли дочекатися, коли земля підсохне, і уроки фізкультури будуть не у тісному спортзалі, а на свіжому повітрі… А потім прийшов «Піночет». Взагалі його звали Віталій Сємьоновіч і це був наш новий директор. Перше, за чим ми його запам'ятали, — була шкільна лінійка на честь річниці перевороту в Чилі, коли до влади у цій далекій країні прийшов «кривавий генерал Піночет». Саме після тої безглуздої лінійки наш директор і став назавжди «Піночетом», цілком виправдовуючи заслуженість цього прізвиська. Шкільний двір був позбавлений усіх дерев і кущів та закатаний в асфальт, яким було зручно марширувати строєм і співати пісень «о Лєнінє» та «о Родінє». Школа перетворилась на казарму. Вчителі, з якими я продовжував зустрічатися вже після закінчення школи, ненавиділи директора, а кращі з них, включаючи знаменитого фізика, перейшли до інших шкіл. Діти ж, які продовжували називати директора поміж себе «Піночетом», вважали, що так і має бути. Коли ж настала наша омріяна незалежність і школа мала стати з російської українською, «Піночет», який не сказав за життя жодного слова українською, поїхав до Росії. Отака історія, яка мені згадалася після того, як я прочитав позавчора статтю з нагоди стодесятиліття рідної школи. У цій статті написано, що наш «Піночет», був, виявляється, «видатним педагогом-новатором». Я не здивувався. У нас завжди в пошані ті, хто лізе у перші ряди і найгучніше кричить «Слава!». І що з того, що «Піночет» кричав «Слава КПСС!», а нинішні кричать «Слава Україні!»? Все нормально, нічого не змінилося. Лише немає і ніколи не буде вже навколо моєї рідної школи тих розкішних квітників із джмелями, тих зелених дерев, тих лавочок біля баскетбольного майданчика… А буде влаштований «видатним педагогом» асфальтовий плац, яким тепер марширують нові покоління школярів, котрим, можливо, розказують тепер про «педагога-новатора». Про того самого «Піночета»…

 
Читайте також:

Взяти Москву
№35, 31-8-2017

Слухайте!
№34, 23-8-2017

Без посередників
№33, 17-8-2017

Свято праці
№32, 10-8-2017

Басівкутські спогади
№31, 3-8-2017

Польські руки
№30, 27-7-2017

Блат
№29, 20-7-2017

Два плюс два
№28, 13-7-2017

Українська мрія
№27, 6-7-2017

Фотографія
№26, 29-6-2017

Фейк
№25, 22-6-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.