Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Вам доводилося бачити зустріч бродячих та свійських собак? Якщо ні — зайдіть до міського парку, де місцеві дворняги кидаються на вгодованих псів, яких «вигулюють» не менш вгодовані хазяї. Або пройдіться тихими вуличками подалі від центру, де собаки на ланцюгу періодично реагують на появу «чужого» пса.


Баскетболістки клубу «Рівне» до свого дебютного сезону під новою назвою (раніше команда називалася «Сузір'я») вирушили готуватися до білоруського Бреста.

 

Багатодітні Цепцевичі: чому поліське село, де немає роботи, не покидає молодь

12-9-2017

109 дітей за вісім місяців народилися цього року у Цепцевичах Сарненського району. Від районного центра до села — 25 кілометрів поганої дороги. Окрім як у бюджетних закладах, роботи не знайти, проте молодь не покидає села, а останні п’ять років менше сотні дітей там не народжується. Тож нині Цепцевичам, де у повазі багатодітні родини, бракує не тільки школи, дитсадка, а й навіть землі.

Цепцевичі

Перше вересня у Цепцевичах

Цепцевичі — село з найбільшим приростом населення в області. Народжується у селі на понад 20% більше людей, аніж помирає. Живуть тісно — вільних для будівництва ділянок уже немає, проте розповідають, що мешканці села надають перевагу зводити хату на городі, аніж перебиратися навіть у сусідні, більш просторі, села.

Цього року до школи у Цепцевичах пішло 68 першокласників, наступного буде 94 і з кожним роком кількість школярів, які нині і так навчаються у три зміни, збільшуватиметься. Попри такі буми народжуваності, у Цепцевичах досі немає ні дитсадка, ні повноцінного приміщення школи — обіцянки збудувати нову шкільну будівлю досі не виконали.

 — Якщо до кінця року не розпочнуть будівельні роботи, не знаю, що батьки можуть вчинити, — розповідає директорка цепцевицької школи та депутатка облради Людмила Мариніна. — Батьків болить, що їхні діти о дев’ятій вечора тільки повертаються додому неосвітленими вулицями (ліхтарі є лише на центральній). Дитсадка також немає, бо у приміщенні, яке свого часу будували для дошкільнят, змушені були розташувати початкові класи. У Цепцевичах завжди була висока народжуваність, а останні п’ять років з’являється на світ щороку понад сотня дітей. Маємо найвищу народжуваність у районі і хіба з нашим селом можуть конкурувати села у Рокитнівсьом районі. У нашій школі — майже 700 учнів (для порівняння, у Демидівці, що є районним центром, менше 500 школярів — ред). Наступного року на 50 буде більше.

Людмила Мариніна у село приїхала працювати у 2005 році. Розповідає про випадок, коли одинадцятикласники довго допитувалися, чому у неї тільки двоє дітей, а батьки через два роки розповіли, що уважно придивлялися, як нова директорка ставитиметься до їхніх дітей та чи не «присаджуватиме» через їхнє віросповідання.

Цепцевичі

Більшість у Цепцевичах належить до християн євангельської віри. Саме цим частково і пояснюють високий приріст населення. Бо родини народжують стільки дітей, «скільки дає Бог», зазначають у селі. Окрім того, у Цепцевичах завжди були великі сім’ї. Як розповідають, коли тільки три-чотири дитини, родину вважають маленькою і вона не користується такою ж повагою, як ті, де по 5-16 дітей.

Оскільки у селі немає підприємств, чоловіки переважно їздять на заробітки, а жінки виховують дітей та дбають про господарство. Подібна ситуація в інших великих поліських (не бурштинових) селах. Заробляти гроші у Києві чи за кордоном їздять цілими родинами. Коли повертаються, зводять по черзі один одному будинки. Майстрів не наймають — усе своїми руками.

 — На свята збираються цілими сім’ями, то до 200 людей у хату може вміститися,  — розповідає Людмила Мариніна. — На весілля кличуть тільки найближчих і менше 200 осіб все одно не буває. Переїздити жити в інших селах не хочуть — настільки сильні родинні зв’язки. Навіть ті, хто спершу погоджувався на запрошення і переїжджав, поверталися назад. Село дуже цікаве. У Цепцевичах є і дім молитви, і церква. Релігійні громади дуже дружно між собою живуть, спільні свята проводять. На випускний частина дітей іде до церкви, частина — до дому молитви, потім всі сходяться. Цінності у прихожан церкви християн віри євангельської дещо інші. Оскільки дітей у родинах багато, вони не виростають розпещеними, як у тих, де одна-дві дитини, їх змалку привчають до роботи. Не йдеться про експлуатацію дитячої праці, ні, просто у кожного є свої обов’язки — пригнати корову, виполоти город і т.п. Усі дуже дружні, поважають старших. Сімейне виховання відчутне у школі — ми не маємо проблем із дітьми, на обліку жодної дитини, яка була б з неблагополучної сім’ї. Тільки цього року трапився випадок, що вісьмох діток передали на виховання бабусі і дідусю, бо батько помер, а мати себе неналежно повела, проте усі діти нині доглянуті.

Цепцевичі

Цепцевицька школа стала першою, де ввели інклюзивні класи, в яких з усіма навчаються діти з особливими потребами. Як розповідає пані Мариніна, якщо в міських школах проти такого об’єднання протестували батьки, то у Цепцевичах навчання у звичайних класах дітей з особливими потребами підтримують і дорослі, і однолітки.

 — У наших дітей є людяність і милосердя,  — додає пані Мариніна. — Проблема у великих сім’ях хіба у тому, що не всі діти можуть отримати вищу освіту. Але батьки стараються, аби хоча б деякі навчалися у коледжах чи університетах.

Цепцевичі — не єдине село на Рівненщині, де народжується багато дітей. Такі ж можна знайти і у Володимирецькому, і у Рокитнівському районах. Через значну кількість населення у таких селах дороге житло та земля. Інфраструктура ж залишається поганою.

Голова у Тутовицькій сільраді, в яку входять, окрім Цепцевич, ще чотири села, Валентина Волощук розповідає, що попри те, що у кожному з сіл — хороша народжуваність, у жодному немає дитячого садка. У Висовому, Довгому та Чемерному діти навчаються у дві зміни, бо приміщення шкіл не розраховані на таку кількість учнів.

 — Села розбудовуються, вони дуже гарні, але ні доріг, ні дитячих садків, ні шкіл — влада обіцяє і нічого не робить,  — підсумовує голова.

Алла САДОВНИК.

 
Читайте також:

У геологорозвідку бурштину "Укрбурштин" — з насосом
№36, 7-9-2017

Шкільний переполох у Борбині: понад 250 школярів не знають, де навчатимуться
№35, 31-8-2017

Рівненський військовий полігон: стріляють мисливці
№33, 19-8-2017

Павлишин-молодший три гектари лісу хоче... для прибирання
№34, 18-8-2017

В «Агрохолдингу Зоря» — у розпалі жнивна кампанія
№32, 17-8-2017

Синові директора РАЕС Муляренко дав 2,8 га лісу біля Білого
№31, 4-8-2017

Співпраця з «VITAGRO» вигідна для громади
№31, 3-8-2017

Сивий мріє про децентралізацію «через коліно»
№30, 28-7-2017

У будні — облрада, у вихідні — церква
№30, 27-7-2017

Де на Рівненщині вигідніше та безпечніше заправляти автомобіль
№28, 20-7-2017

Квасилів грітиме інвестор?
№28, 17-7-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.