Як повідомляє краєзнавець Микола Бендюк, дюксинський ювелір, побачивши, яким попитом користуються срібники та монети князя Володимира й інших князів – вирішив виготовити їх кліше.
У той час набирало обертів колекціонування всього що було з тризубом. Радянський Союз не перейшов річку Горинь і тому на Рівненщині можна було легально збирати тризуби. Ювелір придбав декілька різних оригіналів срібників і зрозумів що монети князя Володимира й інших князів користуються попитом, тому виготовив з них кліше. Купив автентичних дирхемів 8-9 століття і став їх перечеканювати на срібники. Щоб монети виглядали старими, він їх закопував в городі і поливав гноївкою, – розповів Микола Бендюк.
Ці срібники стали з’являтися на ринку антикваріату не лише в Польщі, а й на територіїї СРСР. Тоді ж вони набули розповсюдження і в науковому обігу.
